2017. Декабрь. Утро. 6. Просыпаюсь от звонка телефона. Сонный беру трубку, это был Дима, мой давнишний друг: - Саш, доброе утро!
- 6 утра, чл, какое ещё...
- Это очень важно - перебил Дима
- Ну-ну, выкладывай
- Помнишь ты когда-то выиграл 25 биткоинов в каком-то конкурсе?
- Ну да
- И тогда мы забили на них, они стоили пару центов
- Ага
- Но сейчас. Сейчас его цена достигла бешенной суммы. Он стоит более 10к долларов
- Эа???! - я сразу взбодрился и больше спать не хотелось - Это ты шутишь так?
- Я говорю на полном серьёзе. Хочешь открой интернет.
- Да, ничего себе! - проверил я в интернете - Мы богаты! Богаты. В свои 26!
- У меня к тебе очень важный вопрос, ты же помнишь пароль от своего кошелька?
- Я, я, почему я такой идиот... Так, надо думать, надо искать . Я найду, я вспомню, я, я
- Мы должны это сделать, мы обязаны!
- Так, ладно. Я пойду искать что-нибудь. Ты тоже пока думай, будут идеи - звони.
- Давай, если что, позвоню.
Так, надо сесть за комп, хотя, что-то я не очень то и бодрый. Видимо показалось в состоянии эйфории. Надо сделать кофе
​

1. What do we learn from the text about the Kremlin? — Что мы узнаем из текста о Кремле?
b) The Kremlin is not far from the river. — Кремль находится недалеко от реки.
2. What can you see in the Kremlin Museum? — Что вы можете увидеть в музее Кремля?
c) The Russian Crown Jewels. – Российские королевские драгоценности.
3. What is there on the south side of Red Square? — Что на южной стороне Красной площади?
b) The Museum of History. — Музей истории.
Write your answer. — Запишите свой ответ.
What’s this? — the Kremlin — Что это? — Кремль

Я – справжній патріот! Я пишаюсь тим, що ти, Україно, моя рідна земля, моя ненька. Ти виростила і виплекала мене, як матір. Щодня, щохвилини вносиш в мою душу свої звичаї, традиції, культуру – своє багатство. Нема ніде полів щедріших, лісів густіших, річок прозоріших, повітря чистішого та неба синішого! Ти – велика, сильна, та могутня країна, що доводиш уже упродовж тисячоліть: від Запорізької Січі до сьогодення. Що там, уже більше десятиліття ти по праву звешся Державою, так-так, саме державою з великої літери. І я обіцяю, що роблю і буду робити все можливе, для того щоб ти, щонайменше, через століття стала наддержавою! Сьогодні я звичайна школярка. В моїх силах лише малі звершення на шляху до твого піднесення але, як ми всі знаємо: велике починається з малого. Моє мале почалося з того, що декілька років тому на найвідомішому відеохостинзі в Інтернеті я побачила відео з назвою на англійській мові “ Яка вона Україна? ”. Як виявилось пізніше, це була вирізка з однієї британської документальної телепередачі. Ця відеоробота мене просто шокувала! Режисери, як навмисне, відзняли всі твої місця, якими, так би мовити, не можна пишатись. Але ж немає ідеалу! І я впевнена, що і у Великій Британії, і в Америці, взагалі, у всіх, навіть найрозвинутіших, державах є свої злачні місця. Так чому ж не показати іноземному глядачеві твої золоті поля в пшеничному колоссі, глибокі води Дніпра, червону калину на красивій вишиванці чи просто “ Кобзаря ”, автор якого, твоя гордість, Тарас Шевченко, відомий у всьому світі. На жаль, за кордоном про тебе склалася хибна думка і я поставила перед собою ціль: довести всім, що ти – найкраща! Зараз я голова волонтерського загону в моїй школі. Ми проводимо різні агітаційні заходи, закликаючи охороняти та берегти навколишнє середовище, приймаємо участь у благодійних акціях чи просто допомагаємо самотнім людям похилого віку. І я закликаю робити це кожного! В майбутньому я хочу стати великим політиком, щоб робити все можливе і неможливе для твого подальшого розквіту, моя рідна земле! Мої друзі мене запитують:” Тобі це дійсно потрібно?” “Звісно! Це потрібно не тільки мені, це потрібно кожному з нас!”- відповідаю я без крапельки сумніву. Я закликаю всіх прославляти та возвеличувати тебе, плекати та піклуватись про тебе. А найголовніше – обрати вільний шлях в своєму житті, нести та творити тільки добро, адже одну гілочку легко зламати, а жмуток єдності не зламає ніхто. Тому що майбутнє всіх нас – твоє майбутнє! Обіцяю тобі, моя Батьківщино, що ми всі об’єднаємо свої сили, зробивши тебе ще більш могутньою державою. І через п’ятдесят років до тебе їхатимуть з усіх куточків планети як в культурний, економічний та географічний центр світу, потім з гордістю промовляючи: ”Я був в Україні!” З любов’ю, твоя сорокавосьмимільйонна дитина!