Движение человечества к коммунизму определяется объективными законами развития человеческого общества, характером научно-технического и социально-экономического прогресса. Но коммунизм не придет автоматически, независимо от воли и действий людей. Диалектика исторического развития отличается сложным взаимодействием субъективного и объективного (при определяющей роли первого), что предполагает активную деятельность, без которой Светлое Будущее недостижимо. Борьба народных масс за новое общество органически включается в объективный исторический процесс. Победа народных масс в такой борьбе предопределена, ибо на их стороне - законы истории, законы социального прогресса.
Было бы тщетно пытаться предсказать конкретные черты будущего коммунистического общества, расписать в деталях, что и как будет при коммунизме. Наивны попытки продиктовать правила поведения будущим поколениям, которые будут, надо полагать, в состоянии решить, как им устроить свою жизнь в конкретных условиях высшей фазы развития коммунистической общественно-экономической формации. Однако вполне допустимо рисовать картины будущего коммунистического общества средствами искусства, как это сделано в замечательных произведениях великого русского писателя Ивана Ефремова ("Час быка", "Туманность Андромеды", "Сердце змеи"). Но художественное видение будущего - особый вопрос. Его нельзя смешивать ни с религиозным пророчеством, ни с утопическим "расписанием будущего", ни, конечно же, с научным прогнозом.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
1,4,5
Движение человечества к коммунизму определяется объективными законами развития человеческого общества, характером научно-технического и социально-экономического прогресса. Но коммунизм не придет автоматически, независимо от воли и действий людей. Диалектика исторического развития отличается сложным взаимодействием субъективного и объективного (при определяющей роли первого), что предполагает активную деятельность, без которой Светлое Будущее недостижимо. Борьба народных масс за новое общество органически включается в объективный исторический процесс. Победа народных масс в такой борьбе предопределена, ибо на их стороне - законы истории, законы социального прогресса.
Было бы тщетно пытаться предсказать конкретные черты будущего коммунистического общества, расписать в деталях, что и как будет при коммунизме. Наивны попытки продиктовать правила поведения будущим поколениям, которые будут, надо полагать, в состоянии решить, как им устроить свою жизнь в конкретных условиях высшей фазы развития коммунистической общественно-экономической формации. Однако вполне допустимо рисовать картины будущего коммунистического общества средствами искусства, как это сделано в замечательных произведениях великого русского писателя Ивана Ефремова ("Час быка", "Туманность Андромеды", "Сердце змеи"). Но художественное видение будущего - особый вопрос. Его нельзя смешивать ни с религиозным пророчеством, ни с утопическим "расписанием будущего", ни, конечно же, с научным прогнозом.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.