3. У творі є кілька моментів, які можна назвати кульмінацією. Знайдіть їх і прокоментуйте, які якості героя в них виявилися.
4. Які кольори домінують у творі «Старий і море»? Які образи, події, емоції пов'язані з цими кольорами? Чи мають вони символічне значення?
5. Поміркуйте, чому автор звертає увагу на подібність між акулою мако й меч-рибою, між акулою мако та Сантьяго, між Сантьяго й черепахами. Випишіть у зошит ознаки, які об'єднують ці образи, оформіть свої записи в схемі (діаграмі, таблиці). Людські цінності.
6. Прокоментуйте слова Сантьяго: «Тепер треба думати лише про одне. Про те, для чого я народжений». Як людина може дізнатися, для чого вона народжена? Хто це визначає?
7. Як досягти перемоги в житті й не втратити свою перемогу?.
8. Яке ставлення до природи та довкілля утверджує Е. Хемінгуей?
9. Чи можна сказати, що Манолін і Сантьяго — сім'я? Поясніть.
10. Чому повість названа «Старий і море» (а не «Старий і риба», «Сантьяго і море», «Старий і хлопчик» або ін.)? Розкрийте символічний та повчальний зміст назви.
11. Випишіть із повісті афоризми, які є корисними для вас.
Инсталляция (англ. installation — установка, размещение, монтаж) — форма современного искусства, представляющая собой пространственную композицию, созданную из различных готовых материалов и форм (природных объектов, промышленных и бытовых предметов, фрагментов текстовой и зрительной информации) и являющую собой художественное целое. Вступая в различные неординарные комбинации, вещь освобождается от своей практической функции, приобретая функцию символическую. Смена контекстов создаёт смысловые модификации, игру значений. Габарит инсталляций варьируется от предельно малого, куда можно только заглянуть одним глазком, до нескольких залов в крупных музеях. Инсталляция, в отличие от плоских росписей и единичных объектов, делает акцент на создании интерьерного пространства.[1]
Объяснение:
Ночь на дворе и мороз.
Месяц - два радужных светлых венца вкруг него..
По небу словно идет торжество.
В КЕЛЬЕ ИГУМЕНСКОЙ - зрелище скорби и слёз...
Тихо лампада пред образом горит.
Тихо игумен пред ним на молитве стоит.
Тихо бояре стоят по углам.
Тих и недвижим лежит головой к образам
Князь Александр, чёрной схимой покрыт..
Страшного часа все ждут: нет надежды, уж нет!
Слышится в келье порой лишь болящего бред.
Словно как свет над его просиял головой -
Чудной лицо озарилось красой,
Тихо игумен к нему подошел и дрожащей рукой
Сердце ощупал его и чело -
И, зарыдав, возгласил: «Наше солнце зашло!»