4) Функции комитета по интерпретациям в СМСФО:
а) вносит в повестку работы правления актуальные проекты, проводит консультации по
текушим во б) разрабатывает МСФО, утверждает интерпретации,
в) интерпретирует положения стандартов, которые носят неоднозначное толкование,
а так же во не нашедшие отражения в стандартах.
Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873) — український композитор, співак, драматичний артист, драматург, баритон (бас-баритон), племінник письменника П. П. Гулака-Артемовського. Є автором однієї з перших опер на україномовне лібрето опери “Запорожець за Дунаєм”.
Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло Глинка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері і взяв його з собою до Петербурга. Тут Михайло Глинка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).
У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864 – 1865 — Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її поставлено Марком Кропивницьким у 1884 році в трупі Михайла Старицького.
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — Рапсодія.
Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).
Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьківському кладовищі.
Все вещества (газы, воды, твердые тела) имеют атомно-молекулярную структуру. Атом, одинаково как и молекулы, во всем диапозоне температур находятся в постоянном хаотическом движении, при этом, чем выше температура обьема вещества, тем выше скорость перемещения отдельных атомов и молекул снутри этого обьема (в газах и жидкостях) или их колебания - в кристаллических решетках жестких тел. Потому с ростом температуры возрастает среднее расстояние меж атомами и молекулами, в итоге чего газы, жидкости и твердые тела расширяются - при условии, что внешнее давление остается неизменным. Коэффиценты расширения различных газов недалёки между собой (около 0,0037 град в ступени "-1"; для жидкостей они могут различаться на порядок (ртуть - 0,00018 град в ступени "-1", глицерин - 0,0005 град в ступени "-1", ацетон - 0,0014 град в степени "-1", эфир - 0,007 град в степени "-1"). Величина термического расширения твердых тел определяется их строением. Структуры с плотной упаковкой (алмаз, платина, отдельные железные сплавы) малюсенько чувствительны к температуре, рыхловатая, неплотная упаковка вещества содействует сильному расширению жестких тел (аллюминий, полиэтилен).
При температурном расширении либо сжатии жестких тел развиваются громадные силы; это можно использовать в соответствующих технологических процессах.