43. полномочия председателя федерального арбитражного суда субъекта в вопросах организации материально-технического обеспечения. 44. нормативные правовые новации в обеспечении рассмотрения судьями уголовных, гражданских дел и дел об административных правонарушениях. 45. правила удостоверения копий документов, вручения документов (копий документов), направления уведомлений и вызовов, обеспечение контроля уплаты государственной пошлины в деятельности работников аппарата судов. 46. состав обязательно-атрибутивных ресурсов для обеспечения деятельности судей как носителей судебной власти. 47. реализация полномочий судебного департамента при верховном суде рф в сфере обеспечения рассмотрения судьями уголовных, гражданских дел и дел об административных правонарушениях.

Історичний міф — своєрідна, як правило, спотворена форма історичної свідомості, в якій конкретні знання й інтерпретації процесів, подій, явищ і фактів минулого передаються за до образів, символів, переказів, легенд та ін. емоційно-психологічних, ірраціональних, інтуїтивних компонентів, що сполучаються з вибраними тенденційними елементами логіко-раціонального поясненнями.

У широкому сенсі М.і. перетворює Хаос буття минувшини на упорядкований Космос, який створює можливість усвідомлення й сприйняття світу історії як якогось організованого, самоочевидного, цілого за певним сценарієм руху. Це відображається в простій і доступній схемі М.і., яка виступає як іб осягнення незбагненного в істор. свідомості.

1. A va B SONLARNING NISBATI deb a sonni b songa bo'lganda hosil bo‘lgan natijaga aytiladi.

2. Ikki nisbatning tengligi PROPORSIYA deyiladi.

3. Agar bir miqdor k marta ortganda ikkinchi miqdor ham k marta ortsa, bunday miqdorlar TO'G'RI PROPORSIONAL MIQDORLAR deyiladi.

4. Agar o'zaro bog'langan ikki miqdordan birining bir necha marta ortishi (kamayishi) bilan ikkinchisi shuncha marta kamaysa (ortsa), bunday miqdorlar TESKARI PROPORSIONAL MIQDORLAR deyiladi.

5. Proba- lotincha «proba» so'zidan olingan bo'lib, «sinab ko'rish», «baholash» degan ma'noni bildiradi.

6. Masshtab- chizmadagi o'lchamlarning haqiqiy o'lchamga nisbati.

7. Natural sonlar (1, 2, 3, ...), unga qarama-qarshi sonlar (-1, -2, -3, ...) va nol (0) BUTUN SONLAR deb ataladi.

8. ..., -3, -2, -1, 0, 1, 2, 3, ... sonlar qatori BUTUN SONLAR QATORI deyiladi.

9. Bir-biridan faqat ishorasi bilan farq qiladigan sonlar QARAMA-QARSHI SONLAR deyiladi.

10. SONNING MODULI deb koordinata to'g'ri chizig'ida sanoq boshidan shu songa mos keluvchi nuqtagacha bo'lgan masofaga aytiladi.