-5) s
They say that travel
broadens the mind,
so I've decided to study Art in Pars this
coming year. Honestly, I don't know much
about the social etiquette or the
5) of the people, so I think
I might be in for a culture shock. I'm really
excited to study in one of the most
glamorous cities in the world, but I tend to
be shy and nervous in new situations. It'll
be tough, but I intend to push myself and
hopefully learn lots during my studies.
would also like to meet some local artists
who can mentor me and teach me about
the day-to-day challenges of the job. That
will definitely give me a chance to do some
6)
I've always
wanted to be an
architect, so when I finish school, my
plan is to study architecture in Florence,
Italy. I'm a huge fan of Renaissance
architecture, in particular the way it used
older roman arches and columns in
combination with newer techniques.
Florence was the obvious choice
because it's where Filippo Brunelleschi
first created the style in the early 15th
century. I'm going to tour the whole city,
learning as much as I can by studying
the work of the old masters. After I eam
my bachelor's degree, I hope to be able
to get a(n) 7)
at a local
architecture firm and be exposed to the
working 8)
for the future.​

Жизнь человека — самое дорогое, что у него есть. Она неповторима, уникальна, она бесценна. Жизнь человека — Божий дар! Но почему-то мало кто из нас серьезно задумывается над тем, как он живет, для чего живет и что оставит после себя. Люди ценят драгоценные камни. Они берегут их, подбирают красивую оправу, бережно хранят и боятся потерять, а самую главную драгоценность — нашу жизнь — часто пускают на самотек. Мы, не задумываясь проживаем день за днем, растрачиваем время на пустые развлечения или бездельничаем возле телеэкрана. Но наступит момент, когда каждый человек остановится и спросит себя: «А зачем я живу? Для чего мне жизнь моя дана? » Ведь если судьбой, природой, какими-то высшими силами было предопределено наше появление на свет, значит, это не случайно. Значит, в нашей жизни есть какой-то смысл. Жизнь дается человеку только один раз, и, как говорил русский писатель Н. А. Островский, «прожить ее надо так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы» . Цель — вот что самое главное в жизни. Стремление к осуществлению мечты, к реализации планов. Эта цель может быть у каждого своя, но она должна быть. И она должна быть высокой, благородной, такой, которая возвышала бы человека в его собственных глазах и в глазах окружающих его людей.

Самоконтроль - здатність контролювати свої емоції, думки і поведінку. Самоконтроль ґрунтується на волі - вищій психічній функції, що визначає здатність людини приймати усвідомлені рішення і втілювати їх у життя. Самоконтроль тісно пов'язаний з поняттям психічної саморегуляції. Самоконтроль є найважливішим елементом в здатності людини досягати поставлених цілей. Рівень самоконтролю визначається як вродженими генетичними характеристиками, так і психологічними навичками людини. Самоконтроль протиставляється імпульсивності - нездатності протистояти миттєвим бажанням.

Самоконтроль – інтегративна здатність аналізувати та оцінювати власну поведінку та власну діяльність з метою перевірки досягнутих результатів та приведення їх у відповідність з поставленими особистими цілями, суспільно значущими нормами, правилами, еталонами, а також суб’єктивними вимогами та уявленнями. Самоконтроль – невід’ємний регулятивний компонент будь - якої людської діяльності (ігрової, навчальної, виробничої). Чим більш значущої є поставлена особою мета, чим важче її досягнути, тим більшу роль відіграють процеси самоконтролю. [1]

Нейрофізіологічні процеси, що відповідають за самоконтроль, зосереджені в багатьох областях мозку, але найбільш важливою для самоконтролю вважається лобова частка головного мозку. Пошкодження лобової частки або її вроджені патології ведуть до порушення самоконтролю; агресивне і злочинну поведінку також часто зв'язуються з патологією лобової частки.