52. Думка Г. Сковороди, що смерті не боїться «той, в кого совість, як кришталь», стосується характеру та життєвої позиції
А Івана Шрама та Івана Брюховецького
Б Степана Радченка та Грицька Бобренка
В Сави Федорчука та Якима Сомка
T Лавріна Запорожця та Чіпки Варениченка
д Григорія Многогрішного та Василя Кравчини
Объяснение:
У зв'язку з вищезазначеним по-новому бачиться проблема генезису спілкування як потреби людини. І перше питання— чи існує взагалі така потреба?
Майже всі психологи, які намагаються дати класифікацію потреб (needs), включають сюди і потребу у спілкуванні. Відома класифікація Гілфорда відносить її до соціальних потреб. Р. Кеттел говорить про "інстинкт спілкування". Потреба спілкуватись у концепції А. Маслоу трактується як основна, фундаментальна потреба людини. В Маккола потреба в спілкуванні також вроджена і трактується як потяг до взаємодії. З іншого боку, О.Г. Ковалєв, класифікуючи потреби на матеріальні, духовні та соціальні, відносить потребу в спілкуванні до числа останніх. A.B. Петровський вважає її духовною потребою (за походженням — культурною).
Існує незаперечна істина: "Краса врятує світ". Кожний розуміє її по-своєму, і залежить це від того, у чому саме він вбачає силу краси. То можуть бути безсмертні мистецькі шедеври, що налаштовують душу на величне. Або неперевершено! краси рідні краєвиди, які надихають людину на гідне життя та вчинки. Для мене сила життєдайної краси міститься у злитті воєдино зовнішньої та внутрішньої краси самої людини. Тільки така особистість здатна збагачувати життя суспільства, віддаючи йому все найкраще, що в ній є.
Объяснение: