ЛАСТІВКА Ластівка – Божа пташка, створена Богом із землі. Благословив їх Господь за те, що , коли розіп'яли Христа, ластівки крали цвяшки
Или:
Давно-давно жило молоде подружжя. Так кохалися, що не могли й години побути одне без одного. Тільки ж молодому мисливцеві треба було ходити на полювання — тим в ті часи жили люди. Але в Перунові ліси жінкам заходити не дозволялося. Яка ступить туди, то похмурий одинак — богодар блискавки і грому Перун перетворює її на пташку.
Не хотів мисливець втратити молоду дружиноньку, благав її не йти з ним на полювання. І вона слухала його, хоч переживала: ліси ж бо кишіли звіром. Проте одного разу не втрималася. Пішла таки за чоловіком. Бачить: мисливець став один на один з вепром. Налякана жінка вискочила з-за дерева рятувати чоловіка. А мисливець на той час ввігнав свій спис в горло звіра. Кров бризнула на груди жінці, яка обійняла чоловіка і поцілувала. Лишила сліди і на його грудях. Загриміло, заблискало в лісі, стемніло. Перун обох перетворив у птахів, у яких ми бачимо досі на грудях плямки. Назвали їх люди ластівками. Відтоді в’ють ластівки гнізда лише біля людських осель. Ніби хочуть сказати:
— Ми теж людьми колись були. Ми родичі ваші, а породилися з великого кохання…
Причина в том, что мы имеем фальшивые жизненные ценности и стремимся не к обретению гармонии с собой, а к материальным выгодам, карьерным взлетам и другим временным и сомнительным благам. В результате наши мечты остаются без воплощения, и мы теряем шанс обрести счастье.
счастье у нас отнимает ложное представление о нем. Мы часто думаем, что материальное благополучие, признание или власть создадут нам личный рай на Земле, но все эти ориентиры навязываются нам извне и служат лишь одной цели — подмене счастья довольством. Реальное удовольствие от жизни может получить только тот, кто познает свою истинную природу и обретет настоящие ценности: любовь, призвание и семью.
ЛАСТІВКА Ластівка – Божа пташка, створена Богом із землі. Благословив їх Господь за те, що , коли розіп'яли Христа, ластівки крали цвяшки
Или:
Давно-давно жило молоде подружжя. Так кохалися, що не могли й години побути одне без одного. Тільки ж молодому мисливцеві треба було ходити на полювання — тим в ті часи жили люди. Але в Перунові ліси жінкам заходити не дозволялося. Яка ступить туди, то похмурий одинак — богодар блискавки і грому Перун перетворює її на пташку.
Не хотів мисливець втратити молоду дружиноньку, благав її не йти з ним на полювання. І вона слухала його, хоч переживала: ліси ж бо кишіли звіром. Проте одного разу не втрималася. Пішла таки за чоловіком. Бачить: мисливець став один на один з вепром. Налякана жінка вискочила з-за дерева рятувати чоловіка. А мисливець на той час ввігнав свій спис в горло звіра. Кров бризнула на груди жінці, яка обійняла чоловіка і поцілувала. Лишила сліди і на його грудях. Загриміло, заблискало в лісі, стемніло. Перун обох перетворив у птахів, у яких ми бачимо досі на грудях плямки. Назвали їх люди ластівками. Відтоді в’ють ластівки гнізда лише біля людських осель. Ніби хочуть сказати:
— Ми теж людьми колись були. Ми родичі ваші, а породилися з великого кохання…
Объяснение:
Причина в том, что мы имеем фальшивые жизненные ценности и стремимся не к обретению гармонии с собой, а к материальным выгодам, карьерным взлетам и другим временным и сомнительным благам. В результате наши мечты остаются без воплощения, и мы теряем шанс обрести счастье.
счастье у нас отнимает ложное представление о нем. Мы часто думаем, что материальное благополучие, признание или власть создадут нам личный рай на Земле, но все эти ориентиры навязываются нам извне и служат лишь одной цели — подмене счастья довольством. Реальное удовольствие от жизни может получить только тот, кто познает свою истинную природу и обретет настоящие ценности: любовь, призвание и семью.