6.золотистого цвета, с ярко выраженным блеском, со временем темнеет, бывает жесткой, прочной и пластичной. Из какого металла эта проволока ?. Один вариант. А цинк
У неперевершеному романі усіх часів «Майстер і Маргарита» його автор Михайло Булгаков відтворив три світи, які у творі існують незалежно один від одного, паралельно, але час від часу переплітаються, перетинаються, тим самим надають романові особливого художнього змісту. Це земний, космічний і біблійний світи.
Земний світ у романі передається через зображення життя Москви тридцятих років минулого століття. У цьому світі діють основні персонажі твору. Але реальний світ виявляється незахищеним від дії другого світу — космічного. Через це реальні люди божеволіють, зникають, а ті, хто піддавав сумніву існування інших світів, навіть вмирають. За задумом автора, саме такою незахищеною і слабкою була офіційна релігійна ідеологія того часу – так званий атеїзм.
Космічний світ у романі представлений Воландом та його оточенням. У сеансах чорної магії цього героя добре відчувається іронія над психологією і світоглядом персонажів реального, земного світу. Це і дощ із грошей під час виступу мага, і нещадність до Бенгальського, який хотів розвінчати трюки, і фраза Воланда про людей: «Що ж, вони – люди. Люблять гроші, але це завжди було. Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені. Легковажні... Та милосердя інколи достукується до їхніх сердець».
Третій, біблійний світ, зображений в романі, постає у окремих історіях про Юду, Левія Матвія, Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі. Ці історії вражають яскравими описами, діалогами і мудрістю: «У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат». Автор не ставив за мету копіювати біблійні тексти, він просто вніс у твір своє світобачення подій тих далеких часів.
Змалювавши у романі три окремих світи, Булгаков підкреслив великий розрив між ними. Земні турботи, низинні пристрасті призводять до того, що люди забувають про Божі заповіді, навіть заперечують існування Бога, як це робив Іван Бездомний та багато інших. За таких обставин одвічні людські цінності відсуваються на другий план, затьмарюються повсякденними проблемами і турботами. А це означало для письменника, що світ не тільки змінився, а й втратив свою духовну суть.
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» з його трьома світами — це попередження людству про порушення законів буття, про втрату рівноваги духовного і матеріального. Однак письменник зауважує, що ще не пізно зупинитися, все переосмислити і повернутися до витоків моралі і духовності.
Bir bor ekan, bir yo'q ekan. Qadim qadim zamonda bitta chol bo'lgan ekan. U dehqonchilik bilan shug'ullangan ekan. Kunlarning birida u o'z yeriga bir sholg'om ekibdi. Bu sholg'om boshqalariga o'xshamaydiganday tuyulibdi. Ertasi kuni o'sha sholg'om katta bo'lib o'sib chiqibdi. Chol uni yerdan sug'urib olaman deb tortibdi, tortibdi, torta olmabdi. Keyin u kampirini chaqiribdi. Kampir ikkalasi tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Kampir qizini chaqiribdi. Uchalasi tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Qizi kuchukchani chaqiribdi. To'rttolovi birgalikda tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Kuchuk mushukni chaqiribdi. Beshalasi tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Mushuk sichqonni chaqiribdi. Sichqon, mushuk, kuchuk, qizi, kampir va chol sholg'omni tortishibdi, tortishibdi va sholg'om otilib chiqibdi. Chol sholg'omni kattaligidan uyiga sig'dira olmabdi. Bitta sholg'omning o'zi anchaga yetibdi. Shunday katta sholg'omni chol, kampir, qizi, kuchuk, mushuk va sichqon faqat birdam harakatlanibgina chiqara olishibdi. "Kuch - birlikda" deb bejiz aytishmagan.
У неперевершеному романі усіх часів «Майстер і Маргарита» його автор Михайло Булгаков відтворив три світи, які у творі існують незалежно один від одного, паралельно, але час від часу переплітаються, перетинаються, тим самим надають романові особливого художнього змісту. Це земний, космічний і біблійний світи.
Земний світ у романі передається через зображення життя Москви тридцятих років минулого століття. У цьому світі діють основні персонажі твору. Але реальний світ виявляється незахищеним від дії другого світу — космічного. Через це реальні люди божеволіють, зникають, а ті, хто піддавав сумніву існування інших світів, навіть вмирають. За задумом автора, саме такою незахищеною і слабкою була офіційна релігійна ідеологія того часу – так званий атеїзм.
Космічний світ у романі представлений Воландом та його оточенням. У сеансах чорної магії цього героя добре відчувається іронія над психологією і світоглядом персонажів реального, земного світу. Це і дощ із грошей під час виступу мага, і нещадність до Бенгальського, який хотів розвінчати трюки, і фраза Воланда про людей: «Що ж, вони – люди. Люблять гроші, але це завжди було. Людство любить гроші, хоч би з чого ті не були зроблені. Легковажні... Та милосердя інколи достукується до їхніх сердець».
Третій, біблійний світ, зображений в романі, постає у окремих історіях про Юду, Левія Матвія, Понтія Пілата та Ієшуа Га-Ноцрі. Ці історії вражають яскравими описами, діалогами і мудрістю: «У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат». Автор не ставив за мету копіювати біблійні тексти, він просто вніс у твір своє світобачення подій тих далеких часів.
Змалювавши у романі три окремих світи, Булгаков підкреслив великий розрив між ними. Земні турботи, низинні пристрасті призводять до того, що люди забувають про Божі заповіді, навіть заперечують існування Бога, як це робив Іван Бездомний та багато інших. За таких обставин одвічні людські цінності відсуваються на другий план, затьмарюються повсякденними проблемами і турботами. А це означало для письменника, що світ не тільки змінився, а й втратив свою духовну суть.
Роман Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» з його трьома світами — це попередження людству про порушення законів буття, про втрату рівноваги духовного і матеріального. Однак письменник зауважує, що ще не пізно зупинитися, все переосмислити і повернутися до витоків моралі і духовності.
Bir bor ekan, bir yo'q ekan. Qadim qadim zamonda bitta chol bo'lgan ekan. U dehqonchilik bilan shug'ullangan ekan. Kunlarning birida u o'z yeriga bir sholg'om ekibdi. Bu sholg'om boshqalariga o'xshamaydiganday tuyulibdi. Ertasi kuni o'sha sholg'om katta bo'lib o'sib chiqibdi. Chol uni yerdan sug'urib olaman deb tortibdi, tortibdi, torta olmabdi. Keyin u kampirini chaqiribdi. Kampir ikkalasi tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Kampir qizini chaqiribdi. Uchalasi tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Qizi kuchukchani chaqiribdi. To'rttolovi birgalikda tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Kuchuk mushukni chaqiribdi. Beshalasi tortishibdi, tortishibdi, sholg'om chiqmabdi. Mushuk sichqonni chaqiribdi. Sichqon, mushuk, kuchuk, qizi, kampir va chol sholg'omni tortishibdi, tortishibdi va sholg'om otilib chiqibdi. Chol sholg'omni kattaligidan uyiga sig'dira olmabdi. Bitta sholg'omning o'zi anchaga yetibdi. Shunday katta sholg'omni chol, kampir, qizi, kuchuk, mushuk va sichqon faqat birdam harakatlanibgina chiqara olishibdi. "Kuch - birlikda" deb bejiz aytishmagan.