7. Төныкөк қандай бейнеде сомдалады? 8. Күлтегін жырының басты идеясы қандай? 9. Жыр соңыңда не туралы айтылады? 10. Күлтегін не жыл әскербасы болған, ол өз халқы үшін не істеді?
Однажды Мюнхгаузен пошел в деревню Маркиска и встретил там Антонина Васильевича. Они сразу же разговорились. Антонин Васильевич всё рассказывал про тонкости игры гамм на гитаре, а это было его любимое занятие. Потому и выгнала из дому его жена Женечка, так как достал тот со своими гаммами. Как говорила Женечка "Если бы вальс или полечку сыграл хотя бы, а то эти гаммы проклятые". Только суп сливать Женечка всё равно его звала. А мюшхгаузен рассказал про то, как однажды он в тарелку каши угодил. К Кашину прямо. Антонин васильевич предложил угостить мюнхаузена порцией первоклассного слитого супа, но тот ответил " , я сегодня уже пятнадцать мальчишек съел, да ещё пару девченок и Валинтинов Михайловичей штук двадцать."
Вообщем, потом их колобок съел, и никто о них больше не слышал.
НО СУП АНТОНИН ВАСИЛЬЕИЧ ВСЁ РАВНО ПРИХОДИЛ СЛИВАТЬ.
Єдиного пасажира, який вижив після корабельної аварії, викинуло на безлюдний острів. З уламків корабля, що прибилися до берега, він так-сяк збудував собі житло, заніс туди все, що викинуло море й могло стати йому в пригоді.
Він подякував Богові за свій порятунок.
Минуло багато днів, але поряд з островом не пропливало жодне судно. Щоранку він обходив острів, шукаючи їжу. Якось під час такої мандрівки спалахнула пожежа — і полум’я пожерло всі дерева навкруги. Житло чоловіка й усі його речі згоріли дочиста, тільки чорний дим підносився до неба.
Повернувшись і знайшовши згарище на місці житла, бідолашний заволав до неба. Він нарікав на те, як Бог міг з ним таке вчинити й за що! Чоловік зовсім занепав духом, але раптом почув незвичний шум і побачив корабель, що наближався до острова. У моряків він поцікавився, як вони його знайшли, а ті відповіли: «Ми помітили вогнище, яке ти розклав».
Навіть у тому, що но-особливому важке й болісне, треба вбачати надію. Чорний дим на попелищі житла може бути сигналом, на який відгукнеться іння.
Однажды Мюнхгаузен пошел в деревню Маркиска и встретил там Антонина Васильевича. Они сразу же разговорились. Антонин Васильевич всё рассказывал про тонкости игры гамм на гитаре, а это было его любимое занятие. Потому и выгнала из дому его жена Женечка, так как достал тот со своими гаммами. Как говорила Женечка "Если бы вальс или полечку сыграл хотя бы, а то эти гаммы проклятые". Только суп сливать Женечка всё равно его звала. А мюшхгаузен рассказал про то, как однажды он в тарелку каши угодил. К Кашину прямо. Антонин васильевич предложил угостить мюнхаузена порцией первоклассного слитого супа, но тот ответил " , я сегодня уже пятнадцать мальчишек съел, да ещё пару девченок и Валинтинов Михайловичей штук двадцать."
Вообщем, потом их колобок съел, и никто о них больше не слышал.
НО СУП АНТОНИН ВАСИЛЬЕИЧ ВСЁ РАВНО ПРИХОДИЛ СЛИВАТЬ.
Робінзон
Єдиного пасажира, який вижив після корабельної аварії, викинуло на безлюдний острів. З уламків корабля, що прибилися до берега, він так-сяк збудував собі житло, заніс туди все, що викинуло море й могло стати йому в пригоді.
Він подякував Богові за свій порятунок.
Минуло багато днів, але поряд з островом не пропливало жодне судно. Щоранку він обходив острів, шукаючи їжу. Якось під час такої мандрівки спалахнула пожежа — і полум’я пожерло всі дерева навкруги. Житло чоловіка й усі його речі згоріли дочиста, тільки чорний дим підносився до неба.
Повернувшись і знайшовши згарище на місці житла, бідолашний заволав до неба. Він нарікав на те, як Бог міг з ним таке вчинити й за що! Чоловік зовсім занепав духом, але раптом почув незвичний шум і побачив корабель, що наближався до острова. У моряків він поцікавився, як вони його знайшли, а ті відповіли: «Ми помітили вогнище, яке ти розклав».
Навіть у тому, що но-особливому важке й болісне, треба вбачати надію. Чорний дим на попелищі житла може бути сигналом, на який відгукнеться іння.
Объяснение: