А) с 12 лет;
Б) с 13 лет;
В) с 14 лет;
Г) с 15 лет.
2. При аварийной посадке самолета необходимо:
А) выполнять указания командира корабля и экипажа;
Б) покинуть самолет до его полной остановки и отойти от самолета на расстояние не менее 100 метров;
В) перечитать инструкцию об использовании аварийно оборудования, расположении и обозначении аварийных выходов.
3. Что необходимо сделать потерпевшему бедствие при аварии транспортного средства в первую очередь?
А) не следует что-либо предпринимать до приезда Б) перебраться в безопасное место. А также оказать первую медицинскую пострадавшему;
В) покидая транспортное средство, взять с собой имущество, которое может пригодиться для автономного существования;
Г) Сориентироваться на местности и уточнить своё местонахождение, а при неблагоприятных климатических условиях соорудить временное укрытие.
4. Как определить стороны света, находясь в лесу в безлунную ночь?
А) по часам;
Б) по луне;
В) по полярной звезде.
5.Какие известны основные ориентирования на местности?
А) по памяти;
Б) по растениям;
В) по небесным светилам;
Г) По компасу;
Д) по местным признакам.
6.Какие факторы необходимо учесть при оборудовании временного жилища (укрытия)?
А) наличие по близости населённого пункта, где можно взять материалы и инструменты;
Б) температуру воздуха и насекомых;
В) наличие материалов, необходимых для строительства укрытия, и продолжительность предполагаемой стоянки;
Г) количество и физическое состояние потерпевших бедствие.
7. Как обеспечить себе питание в автономном существовании?
А) ничего предпринимать не надо, пищу доставят Б) разделить запасы продовольствия на части, оставь неприкосновенный запас (НЗ);
В) обеспечить питание резервов природы (дикорастущие съедобные растения, мясо животных, рыба)
8. Как сушить одежду и обувь на привале после дождя?
А) сделаю сушилку из жердей недалеко от костра;
Б) сделаю навес над костром;
В) буду сушить на себе;
Г) буду сушить одежду и обувь в руках над костром
9. Укажите последовательность разведения костра.
А) в любой последовательности;
Б) заготовить растопку (мелкие сухие веточки, дрова);
В) поджечь костер 2-3 спичками;
Г) проложить на растопку ветки потолще, поверх веток положить поленья.
10. При укусе человека ядовитой змеей необходимо:
А) выдавливать из ранки в течение 4—5 мин. несколько капель крови;
Б) промыть ранку под сильной струей воды;
В) отсосать яд из ранки ртом;
Г) приложить к ранке холод
Объяснение:
Ласяня падрасло, падужэла, пачула, што ў яго залячылася рана — спачатку зацягнулася цвёрдаю, тоўстаю, бураю ад кры-ві нарасцю, а пасля гэта нарасць пачала сушэць, свярбець і ад-лушчвацца ды абвісаць.
У падпаветцы — на ахапку сена — яно спала ноччу, а днём гуляла па двары, пазнаёмілася з усімі яго насельнікамі. Па-любіла шчыра гаспадара, мірна ўжылася з крышку страгава-таю гаспадыняю, падружылася з таварыскім сабакам, са сва-вольнікам-цялём, амаль равеснікам, з якім гойсала па двары; з катом, з курамі — драбнатой — яму было нецікава... 3 вялі-кай — амаль з ласіху — каровай адразу ж ніякага сяброўства
не выйшла...
Найболын ласяня пасябравала з гаспадаровымі дзецьмі — з хлопчыкам і дзяўчынкаю. 3 імі яно і дурэла, бегала па два-ры, брала з іхніх рук смачны хлеб, салодкія цукеркі і пернікі, ад іх яно атрымала смешную, нават дураслівую мянушку — Губаты.
Прыдумаў гэта хлопчык. Усё дзівіўся, што ў ласяняці такая гарбатая морда, абвіслая верхняя губа, а пасляі выдумаў: «Гу-баты!»
Спачатку называлі так дзеці, а пасля пачалі гэтак падклі-каць і сталыя.
У адзін з апошніх летніх дзён, у яшчэ раннюю, сівую ад ту-ману раніцу, да якой яго рана стала цвёрдай, зарубцавалася, хоць так і не зарасла шэрсцю, чамусьці прынёс яму вядро з пойлам не босы, яшчэ заспаны хлопчык, а сам гаспадар.
— Ну што, Губаты? Стаў ты ўжо дужы, здаровенькі, то ідзі ў свой дом і жыві, дзе ўсе твае сваякі жывуць... Ідзі да свайго, а пра нас забудзь...
Ляснік замахаў рукамі — і Губаты, зусім не спалохаўшыся, а дурасліва і як дражнячыся, падскочыў, брыкнуў заднімі на-гамі і гайсануў далей, імгненна п'янеючы ад вялікай прасто-ры, бегу, душой адчуваючы, як яму ўсяго гэтага дасюль не ха-пала.
За выганам пачаўся адразу малады лес, які знаёма пахнуў зеленню, смалой, расою, — і ў душы Губатага нешта як варух-нулася, захацелася бегчы, і ён, ужо нічога не помнячы, не азіраючыся, мінуў маладняк і памчаў у глыб лесу. Стары са-соннік яшчэ болей завабіў нечым невядомым, родным, мілым, што ён адчуў такое вялікае шчасце, якое, здаецца, не толькі поўніла грудзі, але і ахмяляла зусім...
... Ап'яненне воляй прайшло, і ён адчуў, што шмат чаго тут не ведае, а вось леснікоў двор знае ўжо да драбніц...
I тут ён пачуў, што яго жаласна кліча хлопчык: «Губаты, дзе ты, Губаты?» Ён зразумеў, што далёка адбегся, пакінуў сваіх сяброў. Падумаў так і затрусіў назад.
Губаты, Губаты! — радасна закрычаў хлопчык і хутка-хутка пабег насустрач.
Ты маніў нам... — папракнуў хлопчык бацьку, калі той паволі падышоў сюды. — Губаты не ўцёк сам, а ты яго вы-пусціў. Як выпусціў бусла, зайчыкаў, дзікіх парасят... Але Гу-батага мы не адпусцім, ён будзе жыць у нас... Я яго буду кар-міць...
I я буду... — паўтарыла за ім дзяўчынка, гэтаксама з па-прокам пазіраючы на маўклівага, як вінаватага, бацьку сваімі вялікімі вачамі, поўнымі слёз...
— Добра вы робіце, дзеці, і нядобра... — нарэшце азваўся ён. — Хораша і люба, што гледзіце так Губатага, але блага, што трымаеце. Ён звер і павінен жыць у лесе. Там яго дом... Пас-цель, яда, воля Цяжкабывае дзікаму зверу, калі ягозалішне прыручаць людзі... Гора бывае, бяда... Я ж ведаю...
Объяснение:
На початку 1920 року В. А. Бунін залишив батьківщину. В еміграції їм були написані літературні шедеври, в тому числі цикл оповідань “Темні алеї”.
Всі розповіді цього збірника об’єднані однією темою – темою кохання. З різних сторін письменник висвітлює це почуття, показує всі його найтонші відтінки. Однак, розкриваючи тему любові, Бунін мимоволі оголює і багато моральні проблеми. Особливо гостро вони звучать в оповіданні “Красуня”.
Це один з самих невеликих оповідань циклу, але по глибині, за гостротою порушених у ньому питань, він, мабуть, перевершує багато інших. У кількох рядках письменник влучно зумів сказати про головні людські цінності: про добро і зло, про любов до ближнього.
У центрі оповідання досить типова життєва історія. Літній вдівець, має семирічного сина, одружився вдруге. Його нова дружина всім взяла. Вона молода, надзвичайно красива, господарча. От тільки дитина, син вдівця від першого шлюбу, їй припав до смаку. Вона його “спокійно зненавиділа”. Яких-небудь причин цього автор не називає, тому що їх просто не було. Зненавиділа і все.
Джерело: https://mykniga.com.ua/zmist/bunin-krasunya-tvir.html