Розповідаємо, чому не варто зупинятися тільки на класиці
Чи часто ви чуєте, що класичні романи - це майже 100% гарантія якості, а нові книги - як мінне поле, де ніколи не знаєш, на що натрапиш? Є й інше поширене твердження: все написано до нас, Толстого з Достоєвським нікому не переплюнути, а значить нові романи і читати не варто. Як би не так! Дуже навіть варто. Наводимо п'ять доказів наших слів.
Сучасна література допомагає зрозуміти проблеми суспільства
Хороші письменники вловлюють суспільні настрої. Чи не підлаштовуються під «запити споживача», а гостріше відчувають те, чим живуть і про що турбуються їхні сучасники. І кому, як не їм, промовляти травми покоління і виводити на поверхню приховані страхи. Так, близькі за часом події - поява гучного флешмоба # янебоюсьсказать і вихід роману «Маленьке життя» - можна, звичайно, назвати збігом, а можна побачити в цьому прорвався нарив, який тепер легше буде вилікувати.
«Нова проза відображає події і тренди в соціумі. Кожен з нас якимось чином ці їх переосмислює, виробляє власне ставлення до них. Невже не цікаво порівняти свої думки з думками автора? Книги сучасних письменників дозволяють залишатися в актуальному інформаційному полі. Будь-якому думаючої людини це безумовно важливо ».
Редактор відділу інтелектуальної прози Юлія Раутборт
Не випадкова тут і популярність історичних романів, написаних сучасними авторами. Літератори нерідко повертаються до подій минулого, щоб осмислити сьогодення. І на перший погляд здається, що Гонкурівської лауреат Ерік Вюйар в своїй «Порядку денному» в черговий раз розповів про гітлерівську Німеччину та її сусідів, а насправді - продемонстрував, як культура споживання зробила непереможними великі компанії і як лідер, чий авторитет підтримували ЗМІ , мало не знищив добру половину світу.
«Не секрет, що відразу після події книги пишуться погано, і зараз ми переживаємо наслідки Другої світової війни в літератур гаємо великий сплеск історичного роману. Це спроба проговорити травми: не тільки військові, але і наслідки сталінських чисток, наприклад ».
Античное искусство Греции и Рима показывает красоту физически совершенного человека.
В искусстве Древней Греции сложился образ идеально прекрасного и гармонически развитого человека гражданина, доблестного воина и патриота, в котором красота атлетически тренированного тела сочетается с нравственной чистотой и духовным богатством.
Это нашло отражение в скульптуре, живописи и декоративном искусстве. Греческие мастера изучали строение человеческого тела, соразмерность его пропорций, пластику движений, особенно во время Олимпийских игр.
Подтверждением тому является знаменитая скульптура древнегреческого скульптора Мирона " Дискобол "
Скульптор придал большое значение пропорциональным соотношениям частей фигуры спортсмена все в ней соразмерно и гармонично.
Мирон развивает мотив движения... Человеческое тело принимает у него такую позу: дискобол держит в руке диск, другая рука согнута у колена. Все тело его в эту минуту уподобляется согнутому луку.
Пракситель подарил миру статую Афродиты Книдской, богини любви и красоты .В Древней Греции красота человеческого тела была гарантом красоты души.
Фрина была моделью и подругой Праксителя. Именно она послужила моделью для статуи Афродиты Книдской. За это ее обвинили в кощунстве и богохульстве. Потому что знавшие Фрину улыбались, глядя на статую Афродиты, а видевшие статую благоговейно смотрели на Фрину. Паломники, преклоняясь перед Афродитой, шептали « как прекрасна твоя божественная красота о Фрина» а вслух восклицали « Афродита, прекрасная Афродита». За это Гетера Фрина была обвинена в кощунстве. Когда ее защитнику на судебном процессе Гипериду не хватило слов, чтобы ответить на обвинения и он обнажил грудь Фрины, воскликнув «Вот, посмотрите! Может ли девушка со столь прекрасным телом кощунствовать и лгать нам? Ее душа столь же прекрасна, как и совершенное ее тело!» По преданию судьи, ослепленные ее красотой, прекратили процесс.
Наследником художественной культуры эллинизма стал Древний Рим. Скульптурный портрет этого времени отличался точной характеристикой и жизненным правдоподобием образов.
Рассмотрим римская статую — Статую Октавиана Августа, обращающегося с речью к войскам.
Изображение Амура, сына богини Венеры (Афродиты), напоминало о божественном происхождении императора — ее потомка. Это идеализированный памятник могущественному правителю. Тщедушный и болезненный первый римский император Октавиан изображается атлетически сложенным, «богоподобным человеком».
Если Древнюю Грецию это мир эстетов, то Древний Рим это мир воинов, мир завоевателей. Здесь нет места красоте тела, мы видим нечто другое В глазах воина – завоевателя мы увидим и память сражений, через которые римлянин, и боль потери товарищей, близких. Мы увидим твердость духа и уверенность в своих силах.
Навіщо читати сучасну літературу?
Розповідаємо, чому не варто зупинятися тільки на класиці
Чи часто ви чуєте, що класичні романи - це майже 100% гарантія якості, а нові книги - як мінне поле, де ніколи не знаєш, на що натрапиш? Є й інше поширене твердження: все написано до нас, Толстого з Достоєвським нікому не переплюнути, а значить нові романи і читати не варто. Як би не так! Дуже навіть варто. Наводимо п'ять доказів наших слів.
Сучасна література допомагає зрозуміти проблеми суспільства
Хороші письменники вловлюють суспільні настрої. Чи не підлаштовуються під «запити споживача», а гостріше відчувають те, чим живуть і про що турбуються їхні сучасники. І кому, як не їм, промовляти травми покоління і виводити на поверхню приховані страхи. Так, близькі за часом події - поява гучного флешмоба # янебоюсьсказать і вихід роману «Маленьке життя» - можна, звичайно, назвати збігом, а можна побачити в цьому прорвався нарив, який тепер легше буде вилікувати.
«Нова проза відображає події і тренди в соціумі. Кожен з нас якимось чином ці їх переосмислює, виробляє власне ставлення до них. Невже не цікаво порівняти свої думки з думками автора? Книги сучасних письменників дозволяють залишатися в актуальному інформаційному полі. Будь-якому думаючої людини це безумовно важливо ».
Редактор відділу інтелектуальної прози Юлія Раутборт
Не випадкова тут і популярність історичних романів, написаних сучасними авторами. Літератори нерідко повертаються до подій минулого, щоб осмислити сьогодення. І на перший погляд здається, що Гонкурівської лауреат Ерік Вюйар в своїй «Порядку денному» в черговий раз розповів про гітлерівську Німеччину та її сусідів, а насправді - продемонстрував, як культура споживання зробила непереможними великі компанії і як лідер, чий авторитет підтримували ЗМІ , мало не знищив добру половину світу.
«Не секрет, що відразу після події книги пишуться погано, і зараз ми переживаємо наслідки Другої світової війни в літератур гаємо великий сплеск історичного роману. Це спроба проговорити травми: не тільки військові, але і наслідки сталінських чисток, наприклад ».
Літературний оглядач Наталя Ломикіна
Античное искусство Греции и Рима показывает красоту физически совершенного человека.
В искусстве Древней Греции сложился образ идеально прекрасного и гармонически развитого человека гражданина, доблестного воина и патриота, в котором красота атлетически тренированного тела сочетается с нравственной чистотой и духовным богатством.
Это нашло отражение в скульптуре, живописи и декоративном искусстве. Греческие мастера изучали строение человеческого тела, соразмерность его пропорций, пластику движений, особенно во время Олимпийских игр.
Подтверждением тому является знаменитая скульптура древнегреческого скульптора Мирона " Дискобол "
Скульптор придал большое значение пропорциональным соотношениям частей фигуры спортсмена все в ней соразмерно и гармонично.
Мирон развивает мотив движения... Человеческое тело принимает у него такую позу: дискобол держит в руке диск, другая рука согнута у колена. Все тело его в эту минуту уподобляется согнутому луку.
Пракситель подарил миру статую Афродиты Книдской, богини любви и красоты .В Древней Греции красота человеческого тела была гарантом красоты души.
Фрина была моделью и подругой Праксителя. Именно она послужила моделью для статуи Афродиты Книдской. За это ее обвинили в кощунстве и богохульстве. Потому что знавшие Фрину улыбались, глядя на статую Афродиты, а видевшие статую благоговейно смотрели на Фрину. Паломники, преклоняясь перед Афродитой, шептали « как прекрасна твоя божественная красота о Фрина» а вслух восклицали « Афродита, прекрасная Афродита». За это Гетера Фрина была обвинена в кощунстве. Когда ее защитнику на судебном процессе Гипериду не хватило слов, чтобы ответить на обвинения и он обнажил грудь Фрины, воскликнув «Вот, посмотрите! Может ли девушка со столь прекрасным телом кощунствовать и лгать нам? Ее душа столь же прекрасна, как и совершенное ее тело!» По преданию судьи, ослепленные ее красотой, прекратили процесс.
Наследником художественной культуры эллинизма стал Древний Рим. Скульптурный портрет этого времени отличался точной характеристикой и жизненным правдоподобием образов.
Рассмотрим римская статую — Статую Октавиана Августа, обращающегося с речью к войскам.
Изображение Амура, сына богини Венеры (Афродиты), напоминало о божественном происхождении императора — ее потомка. Это идеализированный памятник могущественному правителю. Тщедушный и болезненный первый римский император Октавиан изображается атлетически сложенным, «богоподобным человеком».
Если Древнюю Грецию это мир эстетов, то Древний Рим это мир воинов, мир завоевателей. Здесь нет места красоте тела, мы видим нечто другое В глазах воина – завоевателя мы увидим и память сражений, через которые римлянин, и боль потери товарищей, близких. Мы увидим твердость духа и уверенность в своих силах.
Объяснение: