Abra los paréntesis poniendo los verbos en Pretérito Imperfecto: 7. Esta semana no han salido porque no (tener)
con quién dejar a su
niña.
8. Mientras ella (dormir)
su madre (coser)
9. Ella (hablar)
demasiado y (decir)
tonterías.
10. Antes tú (fumar)
menos.
11. (haber)
poca luz y no se (ver)
nada.
12. Ella no (poder)
resistir la tentación cada vez que (ver)
una tarta.
13. No me (gustar).
aquel chico porque (ser)
muy pesado.
14. Yo (creer)
que las cosas entre vosotros (estar)
me-
jor. Pues, no.
15. Cuando yo (ser)
pequeño, no me (gustar)
16. (Hacer)
muy mal tiempo, (llover)
mucho, el vien-
to (soplar)
muy fuerte.
17. Este año no hemos viajado mucho porque (estar)
muy liados
en el trabajo.
la sopa.
Развитие страны определяется развитием науки, научно-техническим прогрессом. Все больше людей заняты умственным трудом. Благодаря развитой сфере науки растет благосостояние страны. Поэтому страны, уделяющие особое внимание исследованиям, занимают лидирующие положение на мировой арене.
Благодаря достижениям науки человечество освоило почти все пространство земного шара. Мы живем в разных широтах, у нас разные климатические условия, местность отличается разнообразием рельефа, природными богатствами. Человечество научилось бороться с неблагоприятными погодными условиями, предсказывать стихийные бедствия: землетрясения, наводнения, ураганы. Это позволяет человеку заранее принять меры.
Объяснение:
Вчений Микола Коперник висунув революційну теорію про те, що саме Сонце, а не Земля знаходиться в центрі світу.
Миколай Коперник перш за все відомий як творець геліоцентричної картини світу, який на початку XVI ст. у своїй праці De revolutionibus orbium coelestium (Про обертання небесних сфер) (вид. 1543) математично обґрунтував ідею про рух Землі та інших планет навколо Сонця, визначив послідовність розташування планет, обчислив їх відносну віддаленість від Сонця тощо.
Вчення Коперника мало велике значення у розвитку природознавства, його ідеї були розвинуті в подальшому у працях Джордано Бруно, Галілео Галілея, Й. Кеплера, І. Ньютона та інших. Зокрема, Коперниківську систему було поточнено: Сонце розташоване у центрі не всього Всесвіту, а лише Сонячної системи.
Серед сучасників Микола Коперник був відомий не тільки як знавець астрономії, а також як державний діяч і майстерний лікар.
Абу-р-Райхан Мухаммад ібн Ахмад ал-Біруні, частіше просто Аль Біруні (4 жовтня 973 — 13 грудня 1048) — хорезмський вчений-енциклопедист. Працював при дворі хорезмшахів. Писав арабською мовою. Біруні описав календарні системи арабів, персів, греків, євреїв, хорезмійців та інших народів. У низці трактатів Біруні виклав основи математики й астрономії. Вперше на Середньому Сході висловив думку про рух Землі навколо Сонця. Обчислив довжину кола Землі. Визначив питому вагу багатьох мінералів.Уявлення аль-Біруні про світоустрій, рух Землі, сили тяжіння набагато випереджали його час. Висловлював сумнів у справедливості геоцентричної системи Птолемея. Приєднуючись до ідей староіндійських учених про тотожність зірок і Сонця, вважав Сонце вогненною кулею, на відміну від Місяця і планет, що відбивають сонячне світло. Пояснив явище ранішньої і вечірньої зорі як наслідок свічення порошинок в променях прихованого за горизонтом Сонця. Висловив думку про «димоподібну» природу хвостів, що світилися біля диска Сонця під час його затемнень (сонячна корона).
Розробив астрономічні методи геодезичних вимірювань. Удосконалив основні астрономічні інструменти, якими користувалися у той час (астролябію, квадрант, секстант), розвинув теорію тіней — гномоніку. Побудував перший нерухомий (стінний) квадрант радіусом 7,5 м для точних (до Сонця і планет, який протягом 400 років був найбільшим у світі. Проведені ним вимірювання нахилу екліптики до екватора протягом багатьох століть залишалися неперевершеними за точністю.
Одним з перших після старогрецьких учених почав розвивати і широко застосовувати плоску і сферичну тригонометрію як математичну основу практичної астрономії. Розробив новий, вельми точний метод визначення радіусу Землі шляхом положення горизонту з вершини гори. За 600 років до Віллеброрда Снелліуса запропонував тригонометричний метод вимірювання відстаней, схожий з сучасною тріангуляцією.
Свої астрономічні дослідження аль-Біруні описав в трьох фундаментальних творах: «Книга, що містить роз'яснення належних індійцям учень, прийнятних розумом або відкинутих» («Індія»), «Канон Масуда з астрономії і зіркам», «Книга напоумлення началам науки про зірки».