Ажу,
427. Почитаем. Отгадаем. Спиши любую часть
стихотворения. Подчеркни местоимения.
ПО
дит.
ык
сло
КИН
Моё стихотворение -
Про местоимения...
Утром
Так заведено:
Разомкнёшь ресницы,
И к тебе идёт ОНО
Розовой жар-птицей...осле
Астемнеет — ОН придёт:
Тоненький,
Смущённый —
Он на цыпочках войдёт
Долькою лимонной.
Срок плывет ОНА
В пелене тумана,
Круглолица и грустна,
Будто Несмеяна...
Кто же ОН, ОНО, ОНА?
Месяц, Солнце и луна!
мес 9
ков
СОВ
ТО-
E. Кай
Характеристики:
Артикул: 1316605
Бренд: ЛАС ИГРАС
Возраст: от 10 лет
Для мальчиков и девочек
Комплект: 100 игровых тайлов, 20 фишек, 37 фишек-монет.
Количество предполагаемых игроков: 2-4 .
Время игры: 60 мин.
Из чего сделана игрушка (состав): картон, бумага.
Страна обладатель бренда: Россия.
Описание:
Настольная игра "Шакрал: Расхитители гробниц" от бренда "Лас Играс" представляет собой красочное игровое поле, тайлы, фишки и фишки-монеты. Игрокам предлагается словно отправиться на внедорожниках в захватывающее путешествие в город мертвых - Шакрал. По пути искателей золота ждут различные приключения - засады, препятствия, а также награды. Победителем выйдет тот игрок, кто увезет из города на внедорожнике как можно больше золота.
Объяснение:
Тарас Бульба
Объяснение:
Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з
семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко
розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у
безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли
безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим
ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже
не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як
то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають
кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й
озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три
було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі
передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого
промовивши тут таки при всіх:
— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!
І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками
чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом
поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але
гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо
завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в
землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних
гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно
сипали кулями, як горохом.
Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському
куреням, і гукнув на всі груди: