ЧАСТЬ 1 1. Технологічний процес, призначений для
виготовлення виробів на однотипному устаткуванні, називається ... 1. одиничним
2. типовим
3. груповий
2.В якому технологічному процесі є
ґрунтовне пояснення про виконання
операцій ? 1. маршрутний
2. операційний
3. маршрутно - операційний
3. Який елемент технологічного процесу характеризується незмінною поверхнею обробки? 1. операція
2. перехід
3. установ
4. Який тип виробництва характеризується малим обсягом виробів? 1. масове
2. серійне
3. одиничне
5. Який тип виробництва, якщо на дільниці виконується 110 операцій на 10 робочих місцях? 1. масове
2. серійне
3. одиничне
6. Доповнити формулу … = ei – ES 1. Nmax
2. Nmin
3. TD
7. Посадка 50 в системі … .
1.отвору
2. валу
3. допусків
8. Посадка Æ45 в системі … .
1.отвору
2. валу
3. допусків
9.Визначити придатність деталі, якщо Dr = 49,8мм, Dmax = 50 мм, Dmin =49,9 мм. 1. деталь придатна
2.деталь непридатна
3.деталь непридатна, брак можна виправити
10. D – це … 1. дійсний розмір отвору
2. номінальний розмір отвору
3. номінальний розмір валу
11. Dmax – це … 1. найбільший розмір отвору
2. номінальний розмір отвору
3. дійсний розмір валу
12. … розміри, це розміри відносно яких визначають граничні розміри та розраховують відхилення. 1. номінальні
2. дійсні
3. граничні
13. Еr – це … 1. верхнє відхилення отвору
2. дійсне відхилення отвору
3. середнє відхилення отвору
14. Доповнити формулу … = Dmin – dmax 1. Smax
2. Smin
3. Td
15. Доповнити формулу … = dmin – Dmax 1. Nmax
2. Nmin
3. TD
16. Доповнити формулу … = Smax + Nmax 1. TS
2. TN
3. TП
17. Посадка Æ85 в системі … .
1.отвору
2. валу
3. допусків
18. Dr – це … 1. дійсний розмір отвору
2. номінальний розмір отвору
3. номінальний розмір валу
19. Dmin – це … 1. найменший розмір отвору
2. номінальний розмір валу
3. найбільший розмір валу
20. … розміри, це розміри, між якими повинен знаходитись, або яким повинен відповідати дійсний розмір (найбільший, найменший). 1. номінальні
2. дійсні
3. граничні
21. er – це … 1. верхнє відхилення валу
2. дійсне відхилення валу
3. середнє відхилення отвору
22. Який це матеріал: СЧ 10 ? 1. сталь
2. сірий чавун
3. сірка
23. Що в маркіруванні матеріалу Д16 означає „16"? 1. границю текучості в Н/мм2
2. номер
3. вміст міді
24. Який це матеріал: Бр.ОЦ4 - 3? 1. латунь
2. бронза
3. бронза олов’яниста
25. Що в маркіруванні матеріалу Сталь 45 означає „45"? 1. границю міцності в кгс/см2
2. вміст вуглецю
3. номер
26. НRВ – це твердість за методом … 1. Роквела
2. Брінеля
3. Віккерса
27. За вищезазначеним методом твердість визначається, якщо …? 1. вона велика
2. деталь малогабаритна
3. вона невелика
28. Границя текучості є критичним напруженням для… 1. крихкого матеріалу
2. пластичного матеріалу
3. легкого матеріалу
29. Під час перевірочних розрахунків на міцність визначаються … 1. розрахункові напруження
2. допустимі напруження
3. розміри заготовки
30. Що в маркіруванні матеріалу АЛ9 означає „9"? 1. границю текучості в Н/мм2
2. вміст вуглецю
3. номер
31. Що в маркіруванні матеріалу ЛА67-2,5 означає „67"? 1. вміст міді
2. вміст алюмінію
3. вміст цинку

32. Що в маркіруванні матеріалу Ст. 5 означає „5"? 1. границю текучості в Н/мм2
2. границю міцності в Н/мм2
3. номер
33. Що в маркіруванні матеріалу Л96 означає „96"? 1. границю текучості в Н/мм2
2. границю міцності в Н/мм2
3. вміст міді
34. Випробування на ударну в’язкість проводиться … 1. для з’ясування характеристик міцності
2. для з’ясування якості обробки
3. для з’ясування характеристик крихкого руйнування
35. Діаграма розтягу будується для визначення характеристик … 1. жорсткості
2. міцності
3. якості
36. За вищезазначеним методом твердість визначається, якщо …? 1. вона велика
2. деталь малогабаритна
3. вона невелика

Поэма «Мцыри», одна из известнейших поэм Лермонтова, имеет множество неоспоримых художественных достоинств. Одним из них является лаконизм. Во всем произведении участвуют всего два героя, и этого хватает для полного раскрытия идеи. Но, говоря о героях в «Мцыри», не стоит забывать о еще одном важном действующем лице: природе. Описание взаимоотношений Мцыри и природы в этом случае необходимо не только для фона. Это – важнейший аспект раскрытия внутреннего мира героя.Поэма начинается с подробного описания монастыря, стоящего в живописном месте, месте слияния двух рек. От первых строк прямо-таки веет покоем: даже бурные реки Кавказа тут обнимаются как сестры. Это создает контраст с дальнейшими событиями.

Юный послушник, убежавший из монастыря, исчезает осенней ночью. Это время выбрано неспроста, ведь в романтической традиции, к которой относится поэма, осень является символом одиночества, потерянности. Именно так одинок и сам Мцыри, лишенный родных. Описывая осень как время для побега, Лермонтов как бы предсказывает дальнейшую судьбу беглеца. Его ищут, и пейзаж сразу разительно меняется: «Темный лес / Тянулся по горам кругом».Появляются ноты тревожности. В то же время описание «тянулся по горам кругом» передает ощущение свободы, огромного простора, на который убегает Мцыри. Этот простор кажется опасным для монахов, но беглец воспринимает его совершенно по-другому. Вот как говорит об этом сам Мцыри, совершивший желанный побег «от келий душных и молитв / В тот чудный мир тревог и битв, / Где в тучах прячутся скалы, / Где люди вольны, как орлы»…

Так при картины природы в поэме «Мцыри» с первых же строк задается оппозиция «природа – монастырь». Она по-разному понимается монахами и главным героем, и поэтому благодаря простому описанию пейзажа создается конфликт.

Вступление в поэме очень коротко, дальнейшие же строки посвящены трем дням, которые Мцыри прожил на воле. Все, увиденное Мцыри, и составляет по существу его жизнь, самые яркие ее впечатления. Картины природы, на которые он обращает внимание, и тот образ природы, который он передает в своей исповеди, очень важны для понимания его характера. Проследим вслед за Мцыри открывшиеся перед ним пейзажи.Сначала картина мира, распростертого перед героем, прекрасна и безоблачна. Это «пышные поля», деревья, сошедшиеся на поляне, как братья в танце, «причудливые, как мечты» горные хребты. Лермонтов глазами Мцыри описывает живописную природу Кавказа, в которую сложно не влюбиться, хотя бы раз ее увидев. «Мцыри» относится к романтическим поемам и, поскольку для них характерно развитие сюжета на фоне необычного пейзажа, такой выбор автора вполне оправдан. Но природа здесь является не только фоном, она передает все изменения во внутреннем мире героя. Кавказ называли краем вольности, и, действительно, вид его гор и необъятных лесов дарит потрясающее ощущение свободы. Мцыри тоже видит все это, он восхищен и опьянен своими ощущениями: «И было сердцу моему / Легко, не знаю почему»… Красота окружающего его мира дарит ему бесценные воспоминания о его семье, которых он бы лишен в монастыре.

Но Кавказ не только красивый, он дикий и самобытный край. Пейзаж сменяется. Теперь перед взглядом Мцыри бушует гроза. Покорных монахов, боящихся божьего гнева, она непременно напугает, Мцыри же хочет побрататься с ветром и молниями: «О, я как брат / Обняться с бурей был бы рад!

Тоді князь говорить:

— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!

От Ілля Муромець і каже:

— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.

А Солов'ю-розбійнику наказав:

— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!

Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.

— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?

Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.

Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.

А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.

Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».

Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:

— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:

— Що нам робить? Дочка каже:

— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?

— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.

— Та ні, ні, ану, пошліть!

Він знов кричить на неї, а далі:

— Та, може, і справді він живий.

Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:

— Ану, пошлю, підіть подивіться!

Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.

Повернулись вони до князя і говорять:

— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.

— Правда?

— Правда.

— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:

— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!

— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!

Послав князь княгиню.

Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:

— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:

— Ану, піду я по

Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:

— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.

І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.

А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:

— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?

А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.

Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.