В один прекрасный, солнечный день я решил пойти по грибы. По дороге в большой густой лес, находящийся не очень далеко от нашей деревни, я заходил в разные перелески, но нигде ничего не находил. Наконец я пришёл в заветное место. Там тоже было пусто. Решив побродить ещё немного, я начал углубляться в лес. Вдруг густые заросли кончились, и я вышел на поляну. Тут и там в траве росли самые разные грибы. Здесь были и оранжевые лисички, и гордые толстенькие белые грибы, и несколько разноцветных сыроежек, а у пня расположилось целое семейство опят. Долго любовался я этой замечательной картиной, перед тем как собрать грибы. Домой я вернулся с полной корзиной. Все мои знакомые удивились и очень порадывались моей богатой добыче.
Людина повинна відповідати за все на Землі (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике?У романі Роні «Боротьба за вогонь» розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і підтримувати вогонь, адже доісторичні люди не вміли добувати його. Довіривши підлітку берегти вогонь, плем’я довірило йому себе, свої життя, а хлопчик заснув, вогнище погасло. Він прирік своїх одноплемінників на холод, голод і, можливо, на смерть.Цей приклад переконливо доводить, що нести відповідальність за інших — це значить уміти відповідати за самого себе. Тільки та людина, яка здатна поступишся власними інтересами, може відповідати за інших.У давні часи помилка чи безвідповідальність однієї людини не завжди мала такі страшні наслідки, як сьогодні. Багато тисячоліть тому люди жили окремими племенами, їх розділяли великі відстані, а земля здавалася безкрайньою. Тепер ми знаємо, що людство живе на невеликій планеті, яка, мов космічний корабель, пливе в безмежному просторі, а люди — його екіпаж, і кожен з нас повинен розуміти свою відповідальність за злагоджену роботу всієї команди.Говорячи про відповідальність, ми часто звертаємося до прикладів, коли людина діє в екстремальних умовах. Наприклад, під час війни життя багатьох залежить від учинку однієї людини. Якщо в критичну хвилину хтось один може взяти відповідальність на себе, повести товаришів у бій — перемога! Але якщо хтось побіжить, запанікує — це закінчиться поразкою і загибеллю багатьох людей.Французький учений Пастер був мирною людиною, але йому були притаманні мужність і відповідальність. Він зробив відкриття, яке врятувало життя мільйонам людей, адже відкритий ним метод щеплень допоміг людству перемогти чуму й віспу — хвороби, які знищували життів більше, ніж усі війни.Зробивши своє відкриття, Пастер і сам не одразу зрозумів його значення. Але і винаходи, які неминуче ставлять перед ученими питання: що вони принесуть людству — добро чи знищення? Фізики, які працювали над розщепленням ядра, розуміли, що результатом їхньої роботи стане атомна зброя, використання якої несе загрозу всьому людству. Багато вчених-ядерників, відчуваючи свою відповідальність, першими стали в лави борців проти використання свого винаходу у воєнних цілях.Сьогодні людина відповідає за все на Землі. Протягом тисячоліть вона боролася з природою як з ворогом, а тепер ми маємо захищати повітря, океани і моря, пси і ріки — усе живе на Землі. Цю свою відповідальність ми не можемо передати нікому іншому, адже тільки людина має найвищу силу — силу розуму.Сьогодні за шкільними партами сидимо ми, майбутні державні діячі, великі письменники, учені, філософи. Наші імена ще нікому не відомі, але ми розуміємо, що в недалекому майбутньому саме від нас залежатиме життя на Землі, а тому повинні виховувати в собі відповідальність за все, що відбувається навкруги.
За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике?У романі Роні «Боротьба за вогонь» розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і підтримувати вогонь, адже доісторичні люди не вміли добувати його. Довіривши підлітку берегти вогонь, плем’я довірило йому себе, свої життя, а хлопчик заснув, вогнище погасло. Він прирік своїх одноплемінників на холод, голод і, можливо, на смерть.Цей приклад переконливо доводить, що нести відповідальність за інших — це значить уміти відповідати за самого себе. Тільки та людина, яка здатна поступишся власними інтересами, може відповідати за інших.У давні часи помилка чи безвідповідальність однієї людини не завжди мала такі страшні наслідки, як сьогодні. Багато тисячоліть тому люди жили окремими племенами, їх розділяли великі відстані, а земля здавалася безкрайньою. Тепер ми знаємо, що людство живе на невеликій планеті, яка, мов космічний корабель, пливе в безмежному просторі, а люди — його екіпаж, і кожен з нас повинен розуміти свою відповідальність за злагоджену роботу всієї команди.Говорячи про відповідальність, ми часто звертаємося до прикладів, коли людина діє в екстремальних умовах. Наприклад, під час війни життя багатьох залежить від учинку однієї людини. Якщо в критичну хвилину хтось один може взяти відповідальність на себе, повести товаришів у бій — перемога! Але якщо хтось побіжить, запанікує — це закінчиться поразкою і загибеллю багатьох людей.Французький учений Пастер був мирною людиною, але йому були притаманні мужність і відповідальність. Він зробив відкриття, яке врятувало життя мільйонам людей, адже відкритий ним метод щеплень допоміг людству перемогти чуму й віспу — хвороби, які знищували життів більше, ніж усі війни.Зробивши своє відкриття, Пастер і сам не одразу зрозумів його значення. Але і винаходи, які неминуче ставлять перед ученими питання: що вони принесуть людству — добро чи знищення? Фізики, які працювали над розщепленням ядра, розуміли, що результатом їхньої роботи стане атомна зброя, використання якої несе загрозу всьому людству. Багато вчених-ядерників, відчуваючи свою відповідальність, першими стали в лави борців проти використання свого винаходу у воєнних цілях.Сьогодні людина відповідає за все на Землі. Протягом тисячоліть вона боролася з природою як з ворогом, а тепер ми маємо захищати повітря, океани і моря, пси і ріки — усе живе на Землі. Цю свою відповідальність ми не можемо передати нікому іншому, адже тільки людина має найвищу силу — силу розуму.Сьогодні за шкільними партами сидимо ми, майбутні державні діячі, великі письменники, учені, філософи. Наші імена ще нікому не відомі, але ми розуміємо, що в недалекому майбутньому саме від нас залежатиме життя на Землі, а тому повинні виховувати в собі відповідальність за все, що відбувається навкруги.