Проверьте себя: 2х + 3х = 2х + 3х = (2 + 3 ) - х = 5х = 5х. Таким образом, 2х + 3х = 5х. Выражение 2х + 3х мы записали в более простом виде 5х, или, как говорят математики, упростили. Такие преобразования, в результате которых получается более простое выражение, называют упрощением выражений. Как правило, упрощённое выражение содержит меньшее количество действий. Рассмотрим выражение 3у. Это произведение числа 3 и буквы у. Говорят, что число 3 - это числовой множитель, а буква у - буквенный множитель. Числовой множитель в таких выражениях обычно называют коэффициентом. Так, в выражении 3у число 3 коэффициент при у. Упрощая выражение 2х + Зх, мы сложили коэффициенты 2 и 3, а буквенный множитель х оставили без изменения. Подумайте, как, используя распределительный закон, упростить выражение 8у - 5у. Проверьте себя: 8у - у = 8у - у = ( 8 - 5) • у - 3 • у = 3у. Обычно промежуточные записи между первым и последним выражениями не делают, а просто пишут: 8у - 5у = 3у. Здесь, так же как и при сложении, действия выполняются только над коэффициентами, а буквенный множитель остаётся без изменения. Мультимедийное приложение. Раздел «Теория». Ресурс № 20.
Визначити джерела походження фразеологізмів пропоную так:
Знати собі ціну ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;
лити воду на чужий млин ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;
мати грунт під ногами ⇒ народна мова, фольклор;
заварити кашу ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);
легкий хліб ⇒ народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);
гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом став крилатим;
скатертю доріжка ⇒ народно-розмовна мова. Спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.
закидати вудку ⇒ професійнна мова рибалок;
птиця високого польоту ⇒ народно-розмовна (народ здавна гав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);
Знати собі ціну ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;
лити воду на чужий млин ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;
мати грунт під ногами ⇒ народна мова, фольклор;
заварити кашу ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);
легкий хліб ⇒ народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);
гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом став крилатим;
скатертю доріжка ⇒ народно-розмовна мова. Спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.
закидати вудку ⇒ професійнна мова рибалок;
птиця високого польоту ⇒ народно-розмовна (народ здавна гав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);
альфа омега ⇒ біблія є джерелом цього вислову.