Alisher Navoiy - XVI asrning buyuk turkiy shoiri, mutafakkiri, jamoat va davlat arbobi. U fors (fors) va turkiy tillarda ijod qilgan taniqli yozuvchi sifatida tarixda iz qoldirdi. Turkiyzabon ijod tufayli Navoiy ko'plab Markaziy Osiyo xalqlari adabiyotining ajdodi hisoblanadi. Masalan, O'zbekistonda Navoiy milliy adabiy tilning asoschisi hisoblanadi.
Nizomiddin Mir Alisher 1441 yil 9 fevralda Hirotda tug'ilgan. O'sha paytda Hirot Xurosonning poytaxti (hozirgi zamonaviy O'zbekiston va Eron hududi) - Amir Temur yaratgan davlat bo'lgan Maverannaxr viloyati edi.Alisher Navoiyning kelib chiqishi to'g'risida hali ham ilmiy munozaralar davom etmoqda. Ikki versiya munozarali hisoblanadi: birinchisiga ko'ra, u Uyg'ur baxshilarining (ertakchilarining) avlodi, ikkinchisiga ko'ra, uning kelib chiqishi Temurning o'zi bo'lgan mo'g'ullarning Barlas qabilasiga borib taqaladi.
Demak, Temuriylar saroyida amaldor bo'lib xizmat qilgan otasi G'iyosiddin Kichkinening imtiyozli mavqei ma'rifatparvar, o'qimishli suloladan bo'lgan. Alisherning tog'alaridan biri shoir, ikkinchisi musiqachi va xattot edi.Darvozabonning o'g'li sifatida bola Xuroson hukmdori saroyida o'sgan, u erda Temurning ikkinchi o'g'li Omar Shayxning nabirasi Tsarevich Xuseyn Baykara bilan do'stlashgan. Keyinchalik do'stlar Hirot madrasasida birga o'qishgan, u erda ikkalasi ham gumanitar fanlarga, xususan she'riyat va adabiyotga muhabbat ko'rsatgan.
Manbalarda yozilishicha, 15 yoshida Alisher ajoyib she'rlar yozgan. Navoiyning ustozlaridan biri taniqli fors tasavvuf shoiri So'fiy Jomiy edi. 1466-1469 yillarda iqtidorli yigit Temuriylar davlatining poytaxti - Mashhad va Samarqand madrasalarida tahsil oldi, falsafa, mantiq, matematika va boshqa fanlarni o'rgandi. Keyin u bolaligidagi do'sti Xuning chaqiruvi bilan tug'ilgan Hirotga qaytib keldi
Все́світ — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія й енергія, разом з усіма галактиками, зорями, планетами та іншими астрономічними об'єктами.
Всесвіт настільки великий, що його розміри важко уявити. Всесвіт, досліджуваний астрономами, — частина матеріального світу, що доступна дослідженню астрономічними засобами, які відповідають досягнутому рівневі розвитку науки (часто цю частину всесвіту називають метагалактикою), простягається на 1,6·1024 км і нікому не відомо, наскільки він великий за межами видимої частини.
У вужчому сенсі під Всесвітом розуміється світ небесних тіл із законами їхнього руху та розвитку, їхній розподіл у часі і просторі. Матерія у Всесвіті розподілена вкрай нерівномірно, значна частина її зосереджена в окремих більш або менш щільних космічних тілах: галактиках, зорях і туманностях. Відстані між окремими об'єктами як правило, вимірюють у світлових роках, тобто відстанях, які світло проходить за один рік (від Сонця до найближчої до нас зорі воно йде понад 4 роки).
Вкрай важкі завдання — вивчення історії розвитку Всесвіту і проблема виникнення його великомасштабної структури — одночасно є вкрай важливими для всієї астрофізики в цілому: тільки їх вирішення може показати вірність розуміння процесів, що відбуваються в окремих об'єктах та їх об'єднаннях на дану мить.
Складність полягає в тому, що необхідно гати об'єкти, які народилися в одну і ту ж епоху, але різного віку. Таким чином, з одного боку виникає потреба гати віддалені об'єкти, ослаблені як відстанню, так і тим, що їх спектр разом з вкрай важливою лінією Lα через розширення Всесвіту зміщується в інфрачервоний діапазон в якому пов'язані з великими технічними труднощами. З іншого боку в найближчих околицях необхідно гати дуже старі об'єкти, пік світності яких вже минув і зараз вони, з різних причин втративши основне джерело енергії, можуть світити лише завдяки мізерним старим запасам. Іншими словами доводиться гати слабкі об'єкти. У той же час необхідна масовість щоб усунути ефекти селекції.
З технічної точки зору рішення першої проблеми — будівництво великих телескопів. Проте у великого телескопу не може бути великого поля, отже, він не може забезпечити масштабність навпаки: телескоп з широким полем не може забезпечити якісн слабких об'єктів. Але є й інший шлях, більш творчий: застосування різних методик аналізу вже відомих даних, отриманих з використанням наявних ресурсів. Зазвичай їх застосовують у зв'язці: за до другого намічають проблеми і завдання, які потім вирішуються на якісно новому рівні за до найкращих космічних і наземних телескопів.
Додаткову складність вносить і те, що разом із Всесвітом еволюціонують і об'єкти, за до яких ведуться дослідження. А значить, може скластися становище, коли залежності, побудовані на основі сучасного стану об'єктів, перестануть бути відповідними. Щоб уникнути подібного, крім самих об'єктів треба ретельно дослідити і метод, за до якого ми хочемо вивчати Всесвіт.
Alisher Navoiy - XVI asrning buyuk turkiy shoiri, mutafakkiri, jamoat va davlat arbobi. U fors (fors) va turkiy tillarda ijod qilgan taniqli yozuvchi sifatida tarixda iz qoldirdi. Turkiyzabon ijod tufayli Navoiy ko'plab Markaziy Osiyo xalqlari adabiyotining ajdodi hisoblanadi. Masalan, O'zbekistonda Navoiy milliy adabiy tilning asoschisi hisoblanadi.
Nizomiddin Mir Alisher 1441 yil 9 fevralda Hirotda tug'ilgan. O'sha paytda Hirot Xurosonning poytaxti (hozirgi zamonaviy O'zbekiston va Eron hududi) - Amir Temur yaratgan davlat bo'lgan Maverannaxr viloyati edi.Alisher Navoiyning kelib chiqishi to'g'risida hali ham ilmiy munozaralar davom etmoqda. Ikki versiya munozarali hisoblanadi: birinchisiga ko'ra, u Uyg'ur baxshilarining (ertakchilarining) avlodi, ikkinchisiga ko'ra, uning kelib chiqishi Temurning o'zi bo'lgan mo'g'ullarning Barlas qabilasiga borib taqaladi.
Demak, Temuriylar saroyida amaldor bo'lib xizmat qilgan otasi G'iyosiddin Kichkinening imtiyozli mavqei ma'rifatparvar, o'qimishli suloladan bo'lgan. Alisherning tog'alaridan biri shoir, ikkinchisi musiqachi va xattot edi.Darvozabonning o'g'li sifatida bola Xuroson hukmdori saroyida o'sgan, u erda Temurning ikkinchi o'g'li Omar Shayxning nabirasi Tsarevich Xuseyn Baykara bilan do'stlashgan. Keyinchalik do'stlar Hirot madrasasida birga o'qishgan, u erda ikkalasi ham gumanitar fanlarga, xususan she'riyat va adabiyotga muhabbat ko'rsatgan.
Manbalarda yozilishicha, 15 yoshida Alisher ajoyib she'rlar yozgan. Navoiyning ustozlaridan biri taniqli fors tasavvuf shoiri So'fiy Jomiy edi. 1466-1469 yillarda iqtidorli yigit Temuriylar davlatining poytaxti - Mashhad va Samarqand madrasalarida tahsil oldi, falsafa, mantiq, matematika va boshqa fanlarni o'rgandi. Keyin u bolaligidagi do'sti Xuning chaqiruvi bilan tug'ilgan Hirotga qaytib keldi
Объяснение:
Все́світ — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія й енергія, разом з усіма галактиками, зорями, планетами та іншими астрономічними об'єктами.
Всесвіт настільки великий, що його розміри важко уявити. Всесвіт, досліджуваний астрономами, — частина матеріального світу, що доступна дослідженню астрономічними засобами, які відповідають досягнутому рівневі розвитку науки (часто цю частину всесвіту називають метагалактикою), простягається на 1,6·1024 км і нікому не відомо, наскільки він великий за межами видимої частини.
У вужчому сенсі під Всесвітом розуміється світ небесних тіл із законами їхнього руху та розвитку, їхній розподіл у часі і просторі. Матерія у Всесвіті розподілена вкрай нерівномірно, значна частина її зосереджена в окремих більш або менш щільних космічних тілах: галактиках, зорях і туманностях. Відстані між окремими об'єктами як правило, вимірюють у світлових роках, тобто відстанях, які світло проходить за один рік (від Сонця до найближчої до нас зорі воно йде понад 4 роки).
Вкрай важкі завдання — вивчення історії розвитку Всесвіту і проблема виникнення його великомасштабної структури — одночасно є вкрай важливими для всієї астрофізики в цілому: тільки їх вирішення може показати вірність розуміння процесів, що відбуваються в окремих об'єктах та їх об'єднаннях на дану мить.
Складність полягає в тому, що необхідно гати об'єкти, які народилися в одну і ту ж епоху, але різного віку. Таким чином, з одного боку виникає потреба гати віддалені об'єкти, ослаблені як відстанню, так і тим, що їх спектр разом з вкрай важливою лінією Lα через розширення Всесвіту зміщується в інфрачервоний діапазон в якому пов'язані з великими технічними труднощами. З іншого боку в найближчих околицях необхідно гати дуже старі об'єкти, пік світності яких вже минув і зараз вони, з різних причин втративши основне джерело енергії, можуть світити лише завдяки мізерним старим запасам. Іншими словами доводиться гати слабкі об'єкти. У той же час необхідна масовість щоб усунути ефекти селекції.
З технічної точки зору рішення першої проблеми — будівництво великих телескопів. Проте у великого телескопу не може бути великого поля, отже, він не може забезпечити масштабність навпаки: телескоп з широким полем не може забезпечити якісн слабких об'єктів. Але є й інший шлях, більш творчий: застосування різних методик аналізу вже відомих даних, отриманих з використанням наявних ресурсів. Зазвичай їх застосовують у зв'язці: за до другого намічають проблеми і завдання, які потім вирішуються на якісно новому рівні за до найкращих космічних і наземних телескопів.
Додаткову складність вносить і те, що разом із Всесвітом еволюціонують і об'єкти, за до яких ведуться дослідження. А значить, може скластися становище, коли залежності, побудовані на основі сучасного стану об'єктів, перестануть бути відповідними. Щоб уникнути подібного, крім самих об'єктів треба ретельно дослідити і метод, за до якого ми хочемо вивчати Всесвіт.