1. У Конституції України закріплена ціла низка як традиційних, так і нових гарантій прав та свобод людини та громадянина, які дозволяють кожному громадянину обирати вид своєї поведінки, користуватися економічними й соціально – політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах. Зокрема, кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, водночас має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток особистості (стаття 23 Конституції України).
Конституція закріплює право кожного на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (стаття 28 Конституції України).
Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (стаття 27 Конституції Украины).
2. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України .
Вищим органом в системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.
До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідуються в порядку, встановленому законодавством.
До системи місцевих органів виконавчої влади входять місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Подви́жничество — на языке христианской морали ряд особенных, духовных и внешних, благочестивых упражнений, основанных на самоотречении и имеющих целью христианское самоусовершенствование. В более широком смысле: активная позиция противостояния злу.
Наименование лика Сокращение Критерии включения
Апостолы ап. Ученики Иисуса Христа. Различают двенадцать апостолов и апостолов от семидесяти.
Бессребреники бесср. Христиане, прославившиеся своим бескорыстием, отказом от богатства ради своей веры. Зачастую к ним относят святых, обладавших даром врачевания и не бравших платы за свой труд.
Благоверные блгв. Монархи и удельные князья — за свою благочестивую жизнь, дела по укреплению церкви и веры.
Блаженные[1] блаж., блж. Синонимичное именование юродивых на Руси, а также устоявшееся именование некоторых святых, не юродивых (св. блж. Иероним Стридонский, Августин Блаженный, Блаженная Матрона, блаженный Никита)[2].
Великомученики вмч./вмц. Мученики за веру, перенёсшие особо тяжкие и продолжительные мучения.
Исповедники исп. Лица, открыто исповедовавшие свою веру во время гонений на христиан. В отличие от мучеников, исповедниками называют тех, кто после перенесённых мучений оставался в живых.
Мученики мч./мц. Люди, принявшие насильственную смерть за свою веру.
Праведные прав. Миряне и священнослужители из белого духовенства, почитаемые за праведную жизнь.
Ветхозаветные патриархи (Праотцы), почитаемые как образцы благочестия. Родители и супруг Богородицы также относятся к праотцам, но именуются Богоотцами (к богоотцам относят и царя Давида).
Преподобномученики прпмч./прпмц. Мученики за веру из числа монахов.
Преподобные прп. Монашествующие, почитаемые за подвижническую жизнь.
Пророки прор. и прр. Лица, упомянутые в Библии, возвещавшие народу волю Бога и проповедовавшие на территории древних Израиля и Иудеи. Почитают 18 ветхозаветных пророков и одного новозаветного — Иоанна Крестителя, который является последним святым, почитаемым в данном лике святости.
Равноапостольные равноап. Лица, прославившиеся проповедью Евангелия и обращением народов в христианство.
Святители свт. Архиереи, прославившиеся праведной жизнью и пастырской деятельностью.
Священномученики сщмч. Мученики за веру из числа священнослужителей.
Столпники столпн. святые подвижники, подвизавшиеся на столпе – башне или высокой площадке скалы, недоступной для посторонних.
Страстотерпцы страстот. Лица, принявшие мученическую кончину не за веру[3], возможно даже от единоверцев (в силу злобы, коварства, заговора). Почитается особый характер их подвига — беззлобие и непротивление врагам.
Чудотворцы чуд. и чдтв. Святые, прославившиеся даром чудотворения и заступничества в ответ на молитвы к ним.
Юродивые блж. (специального сокращения нет) Подвижники, добровольно принявшие на себя образ безумных. Для таких лиц характерен аскетический образ жизни, обличение (в том числе публичное) людских пороков. См. также блаженные.
1. У Конституції України закріплена ціла низка як традиційних, так і нових гарантій прав та свобод людини та громадянина, які дозволяють кожному громадянину обирати вид своєї поведінки, користуватися економічними й соціально – політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах. Зокрема, кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, водночас має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток особистості (стаття 23 Конституції України).
Конституція закріплює право кожного на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (стаття 28 Конституції України).
Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (стаття 27 Конституції Украины).
2. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України .
Вищим органом в системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.
До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідуються в порядку, встановленому законодавством.
До системи місцевих органів виконавчої влади входять місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Подви́жничество — на языке христианской морали ряд особенных, духовных и внешних, благочестивых упражнений, основанных на самоотречении и имеющих целью христианское самоусовершенствование. В более широком смысле: активная позиция противостояния злу.
Наименование лика Сокращение Критерии включения
Апостолы ап. Ученики Иисуса Христа. Различают двенадцать апостолов и апостолов от семидесяти.
Бессребреники бесср. Христиане, прославившиеся своим бескорыстием, отказом от богатства ради своей веры. Зачастую к ним относят святых, обладавших даром врачевания и не бравших платы за свой труд.
Благоверные блгв. Монархи и удельные князья — за свою благочестивую жизнь, дела по укреплению церкви и веры.
Блаженные[1] блаж., блж. Синонимичное именование юродивых на Руси, а также устоявшееся именование некоторых святых, не юродивых (св. блж. Иероним Стридонский, Августин Блаженный, Блаженная Матрона, блаженный Никита)[2].
Великомученики вмч./вмц. Мученики за веру, перенёсшие особо тяжкие и продолжительные мучения.
Исповедники исп. Лица, открыто исповедовавшие свою веру во время гонений на христиан. В отличие от мучеников, исповедниками называют тех, кто после перенесённых мучений оставался в живых.
Мученики мч./мц. Люди, принявшие насильственную смерть за свою веру.
Праведные прав. Миряне и священнослужители из белого духовенства, почитаемые за праведную жизнь.
Ветхозаветные патриархи (Праотцы), почитаемые как образцы благочестия. Родители и супруг Богородицы также относятся к праотцам, но именуются Богоотцами (к богоотцам относят и царя Давида).
Преподобномученики прпмч./прпмц. Мученики за веру из числа монахов.
Преподобные прп. Монашествующие, почитаемые за подвижническую жизнь.
Пророки прор. и прр. Лица, упомянутые в Библии, возвещавшие народу волю Бога и проповедовавшие на территории древних Израиля и Иудеи. Почитают 18 ветхозаветных пророков и одного новозаветного — Иоанна Крестителя, который является последним святым, почитаемым в данном лике святости.
Равноапостольные равноап. Лица, прославившиеся проповедью Евангелия и обращением народов в христианство.
Святители свт. Архиереи, прославившиеся праведной жизнью и пастырской деятельностью.
Священномученики сщмч. Мученики за веру из числа священнослужителей.
Столпники столпн. святые подвижники, подвизавшиеся на столпе – башне или высокой площадке скалы, недоступной для посторонних.
Страстотерпцы страстот. Лица, принявшие мученическую кончину не за веру[3], возможно даже от единоверцев (в силу злобы, коварства, заговора). Почитается особый характер их подвига — беззлобие и непротивление врагам.
Чудотворцы чуд. и чдтв. Святые, прославившиеся даром чудотворения и заступничества в ответ на молитвы к ним.
Юродивые блж. (специального сокращения нет) Подвижники, добровольно принявшие на себя образ безумных. Для таких лиц характерен аскетический образ жизни, обличение (в том числе публичное) людских пороков. См. также блаженные.