Прометей — бунтарь, бросающий вызов и тирании Зевса, и слабодушию всего человеческого рода, которое оказывается опорой деспотизма. В отличие от трагедии Эсхила, послужившей образцом для Шелли, гнет осмыслен не как проклятие, а как расплата людей за собственный страх перед бытием, который повелевает им отдать предпочтение несвободе, заглушив в себе творческий порыв. П., не принявший насилия над своей свободой, по характеристике поэта, «представляет собой образ высочайшего нравственного и духовного совершенства». Отвергая всевластие Зевса, П. у Шелли ополчается и против человечества. Охваченный жаждой возмездия за его слабости и грехи, герой должен сам пережить духовный катарсис, исцелившись от ненависти. Лишь тогда исполнится его мечта о сообществе людей, которые более не знают эгоцентричное™, покорности угнетению и жажды компромисса. Человеческому роду уготована вечная весна, однако для этого необходимо, чтобы своим верховным божеством люди признали любовь, покончив с духовным рабством, вызывающим горечь и презрение у титана, похитившего огонь.
Будь-яка нормальна людина спілкується з навколишнім світом. Незважаючи на, здавалося б, безмежність можливостей, людина все ж є невеликою часткою "сконструйованого системного обміну із зовнішнім середовищем: прийом й переробка інформації здійснюються нею в точній відповідності з особливими властивостями її психіки. Один і той же факт описується й оцінюється різними людьми по-різному"
Але існують певні закономірності роботи каналів проходження інформації - тактильних, візуальних, смакових та ін., не кажучи про складності життя. Кожна індивідуальна картина світу об'єднується надалі зі схожими, потім менш схожими, - в результаті всі уявлення людей про навколишній світ, правила існування в ньому, реакції та переконання і т. ін. формують масову свідомість.
Прометей — бунтарь, бросающий вызов и тирании Зевса, и слабодушию всего человеческого рода, которое оказывается опорой деспотизма. В отличие от трагедии Эсхила, послужившей образцом для Шелли, гнет осмыслен не как проклятие, а как расплата людей за собственный страх перед бытием, который повелевает им отдать предпочтение несвободе, заглушив в себе творческий порыв. П., не принявший насилия над своей свободой, по характеристике поэта, «представляет собой образ высочайшего нравственного и духовного совершенства». Отвергая всевластие Зевса, П. у Шелли ополчается и против человечества. Охваченный жаждой возмездия за его слабости и грехи, герой должен сам пережить духовный катарсис, исцелившись от ненависти. Лишь тогда исполнится его мечта о сообществе людей, которые более не знают эгоцентричное™, покорности угнетению и жажды компромисса. Человеческому роду уготована вечная весна, однако для этого необходимо, чтобы своим верховным божеством люди признали любовь, покончив с духовным рабством, вызывающим горечь и презрение у титана, похитившего огонь.
Будь-яка нормальна людина спілкується з навколишнім світом. Незважаючи на, здавалося б, безмежність можливостей, людина все ж є невеликою часткою "сконструйованого системного обміну із зовнішнім середовищем: прийом й переробка інформації здійснюються нею в точній відповідності з особливими властивостями її психіки. Один і той же факт описується й оцінюється різними людьми по-різному"
Але існують певні закономірності роботи каналів проходження інформації - тактильних, візуальних, смакових та ін., не кажучи про складності життя. Кожна індивідуальна картина світу об'єднується надалі зі схожими, потім менш схожими, - в результаті всі уявлення людей про навколишній світ, правила існування в ньому, реакції та переконання і т. ін. формують масову свідомість.