ДОРОГИЕ ЮРИСТЫ Биолог одной из антарктических экспедиций Ирина Знаменская во время шторма в районе архипелага Южных Сандвичевых островов 22 сентября 2011 года была смыта сильной волной в океан вместе с пятью другими участниками экспедиции. Всем, кроме Знаменской, удалось ее поиски не дали никаких результатов. Через шесть месяцев мужу Знаменской было направлено извещение о гибели жены. Он обратился в суд, который объявил ее умершей. Знаменский продал дом, предметы обстановки и некоторые ценные вещи жены. Он переехал в другой город, где через год вторично женился. В июне 2013 года к Знаменскому явилась его первая жена, объяснив, что ее отнесло волной на другой остров, где редко высаживались люди, и она длительное время с тяжелыми травмами находилась в больнице. Вернуться домой она смогла только после окончательного излечения. Знаменский был поражен, однако пояснил, что теперь у него сложилась другая семья, и разводиться с новой супругой он не намерен. Некоторую часть стоимости проданного имущества бывший муж Знаменской согласился возместить добровольно. Однако обещанная им сумма оказалась настолько ничтожной, что Знаменская обратилась в суд с иском к Знаменскому о возврате вещей, сохранившихся в натуре, и о взыскании стоимости проданных им вещей.
Рассмотрите ситуацию и постарайтесь разрешить спор между бывшими супругами с учетом следующих обстоятельств:
а. Жилой дом был продан Охлобыстину, а деньги, вырученные от продажи, потрачены Знаменским на переезд, трудоустройство и приобретение жилья и обстановки для новой семьи;
б. Ювелирные изделия Знаменской подарены новой супруге;
в. Автомобиль сохранился в натуре, однако Знаменскому он крайне необходим, так как ему неудобно добираться до нового места работы на общественном транспорте;
г. Собрания сочинений мировой классической литературы переданы в дар городской библиотеке.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**
Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)
До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)
Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)
На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)
Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)
На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)
Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)
Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)