Дре́вний Рим — одна из цивилизаций Древнего мира, государство Античности, получила своё название по главному городу (Roma — Рим), в свою очередь названному в честь легендарного основателя — Ромула. Центр Рима сложился в пределах болотистой равнины, ограниченной Капитолием, Палатином и Квириналом. Определённое влияние на становление древнеримской цивилизации оказали культуры этрусков и древних греков. Пика своего могущества Древний Рим достиг во II веке н. э., когда под его контролем оказалось от современной Англии на севере до Судана на юге и от Ирака на востоке до Португалии на западе. Современному миру Древний Рим подарил римское право, некоторые архитектурные формы и решения (например, арку и купол) и множество других новшеств (например, колёсные водяные мельницы). Христианство как религия родилось на территории оккупированной Римской империей провинции, которая через 6 лет вошла в состав Римской империи. Официальным языком древнеримского государства был латинский. Религия в течение большей части периода существования была политеистична, неофициальным гербом империи был Золотой орёл (aquila), после принятия христианства появились лабарумы (знамя, установленное императором Константином для своих войск) с хризмой (монограмма Иисуса Христа — скрещённые буквы Хи и Ро).
У будь-якому суспільстві праця більшості людей оцінюється низько, роблячи недоступними для них багато благ цивілізації або доступними не повною мірою. Однак, завжди існують верстви населення або класи, представники яких мають законну можливість необмеженого збагачення. Незалежно від джерела їхнього збагачення в конкретному суспільстві (торгівля, використання праці інших людей та інше.), права цих класів захищені законом набагато краще, ніж права більшості людей. Ці класи є правлячими, на них опирається державна влада, у них у руках зосереджені виробництво й розподіл благ. Для того, щоб задовольнити потреби всіх повною мірою, необхідно, щоб трудомісткість, а отже, собівартість усього комплексу благ відповідала середньорічній зарплаті людей.
Отже, розвиток науки, техніки та бездумне споживання благ цивілізації, призводять до колосальних наслідків.
Дре́вний Рим — одна из цивилизаций Древнего мира, государство Античности, получила своё название по главному городу (Roma — Рим), в свою очередь названному в честь легендарного основателя — Ромула. Центр Рима сложился в пределах болотистой равнины, ограниченной Капитолием, Палатином и Квириналом. Определённое влияние на становление древнеримской цивилизации оказали культуры этрусков и древних греков. Пика своего могущества Древний Рим достиг во II веке н. э., когда под его контролем оказалось от современной Англии на севере до Судана на юге и от Ирака на востоке до Португалии на западе. Современному миру Древний Рим подарил римское право, некоторые архитектурные формы и решения (например, арку и купол) и множество других новшеств (например, колёсные водяные мельницы). Христианство как религия родилось на территории оккупированной Римской империей провинции, которая через 6 лет вошла в состав Римской империи. Официальным языком древнеримского государства был латинский. Религия в течение большей части периода существования была политеистична, неофициальным гербом империи был Золотой орёл (aquila), после принятия христианства появились лабарумы (знамя, установленное императором Константином для своих войск) с хризмой (монограмма Иисуса Христа — скрещённые буквы Хи и Ро).
Відповідь:
У будь-якому суспільстві праця більшості людей оцінюється низько, роблячи недоступними для них багато благ цивілізації або доступними не повною мірою. Однак, завжди існують верстви населення або класи, представники яких мають законну можливість необмеженого збагачення. Незалежно від джерела їхнього збагачення в конкретному суспільстві (торгівля, використання праці інших людей та інше.), права цих класів захищені законом набагато краще, ніж права більшості людей. Ці класи є правлячими, на них опирається державна влада, у них у руках зосереджені виробництво й розподіл благ. Для того, щоб задовольнити потреби всіх повною мірою, необхідно, щоб трудомісткість, а отже, собівартість усього комплексу благ відповідала середньорічній зарплаті людей.
Отже, розвиток науки, техніки та бездумне споживання благ цивілізації, призводять до колосальних наслідків.
Пояснення: