З плином часу створення профілю злочинця розглядалося в контексті складання пошукового психологічного портрета (профілю) невідомої особи за слідами на місці злочину.
На сучасному етапі розвитку кримінології терміном «профайлинг» позначається два різнопланових контексту діяльності правоохоронних органів. Перший контекст - створення психологічного профілю невстановленої особи, яка вчинила насильницький злочин, на основі якого ця особа підлягає встановлення та притягнення до відповідальності за
дії
В даний час вітчизняний досвід в цьому напрямку описує різні моделі психологічного портретування (профілювання) невстановленої особи (злочинця) для встановлення пошукових ознак його причетності до скоєння злочину [2].
До теперішнього часу в сучасній вітчизняній науці накопичений великий обсяг матеріалу, пов'язаного з теоретичними і прикладними аспектами вивчення феномена брехні і приховуваних інформації в рамках психологічного забезпечення службової діяльності. Для вирішення цього завдання перспективним є вивчення елементів суб'єктивної психологічної сторони кримінального діяння - деяких аспектів в поведінці злочинця, що відображають його особистісні характеристики, об'єднані в його профіль. Концептуально метод спирається на положення про те, що все криміналістичні характеристики злочину є непрямим або прямим відображеням. Визначення даного методу було дано Р.Ресслером, як «процес ідентифікації всіх психологічних характеристик індивідуума, що становить загальний опис особистості, заснований на аналізі скоєних ним злочинів» [4]. При створенні даної моделі ретельному аналізу піддавалися криміналістичні характеристики різних видів злочинів, з одночасним дослідженням особистісних і поведінкових особливостей знаходяться в ув'язненні злочинців.В ході практичного застосування даної методики відбувалася поведінкова реконструкція події злочину. Дана процедура послідовно включала в себе [5]:
- збір даних, які є значущими з точки зору психологічної інтерпретації;
- виявлення логіки і мотиваційної сторони виконання дій в загальній картині злочину;
- визначення послідовності виконання тих чи інших дій злочинцем;
- встановлення характеристик і пошукових ознак винного;
- розробку рекомендацій щодо стратегії проведення подальшого розслідування.
До методологічних основ профайлінга можна віднести дослідження П. Екмана, В. Фрізена, К. Шерера, М. Цукерман, Б. ДеПауло, В. А. Лабунської, О. Фрай і ін. Узагальнюючи основні методологічні положення, можна констатувати, що вивчення і систематизація ознак у зовнішності, поведінці, сліди злочинця, залишених на місці скоєння злочину, дає можливість створити його психологічний профіль, на підставі якого він класифікується як небезпечний. Далі, всі заходи, що проводяться в рамках даної технології покликані підтвердити або спростувати дане твердження. Відповідно, під профайлінга розуміється виявлення потенційно небезпечних осіб, що відносяться до категорії невстановлених або встановлених раніше
Важливим аспектом профілювання є акцентування уваги на «докази злочинної поведінки», до яких, відноситься:
1) загальна неадекватність психологічного стану;
2) неприродність і награність в поведінці при контактах зі співробітниками правоохоронних органів;
3) відчуженість від того, що відбувається навколо (симптом суїцидальної людини, що властиво ряду сексуальних злочинців і терористів).
Каждый человек по-своему уникален. Мои близкие говорят, что я очень много шучу. Да, это так. Но ведь не каждому дана эта радость к жизни! Шутки могут не только обрадовать собеседника, но и рассказчику ощутить себя в своей компании! Сейчас, выходя на улицу, довольно часто встречаешь не довольных жизнью людей. Но ведь хоть какая-то частичка добра и радости существует в их сердцах! Поэтому, радость - главное в жизни! Благодаря шуткам и хорошей компании, у человека появляется вкус к жизни. Но также близкие говорят, что я часто отвлекаюсь на разные мелочи. Да, скорее всего. Вот поэтому я пытаюсь развить в себе сосредоточенность, усидчивость, так как эти качества мне в самостоятельной жизни.
На сучасному етапі розвитку кримінології терміном «профайлинг» позначається два різнопланових контексту діяльності правоохоронних органів. Перший контекст - створення психологічного профілю невстановленої особи, яка вчинила насильницький злочин, на основі якого ця особа підлягає встановлення та притягнення до відповідальності за
дії
В даний час вітчизняний досвід в цьому напрямку описує різні моделі психологічного портретування (профілювання) невстановленої особи (злочинця) для встановлення пошукових ознак його причетності до скоєння злочину [2].
До теперішнього часу в сучасній вітчизняній науці накопичений великий обсяг матеріалу, пов'язаного з теоретичними і прикладними аспектами вивчення феномена брехні і приховуваних інформації в рамках психологічного забезпечення службової діяльності. Для вирішення цього завдання перспективним є вивчення елементів суб'єктивної психологічної сторони кримінального діяння - деяких аспектів в поведінці злочинця, що відображають його особистісні характеристики, об'єднані в його профіль. Концептуально метод спирається на положення про те, що все криміналістичні характеристики злочину є непрямим або прямим відображеням. Визначення даного методу було дано Р.Ресслером, як «процес ідентифікації всіх психологічних характеристик індивідуума, що становить загальний опис особистості, заснований на аналізі скоєних ним злочинів» [4]. При створенні даної моделі ретельному аналізу піддавалися криміналістичні характеристики різних видів злочинів, з одночасним дослідженням особистісних і поведінкових особливостей знаходяться в ув'язненні злочинців.В ході практичного застосування даної методики відбувалася поведінкова реконструкція події злочину. Дана процедура послідовно включала в себе [5]:
- збір даних, які є значущими з точки зору психологічної інтерпретації;
- виявлення логіки і мотиваційної сторони виконання дій в загальній картині злочину;
- визначення послідовності виконання тих чи інших дій злочинцем;
- встановлення характеристик і пошукових ознак винного;
- розробку рекомендацій щодо стратегії проведення подальшого розслідування.
До методологічних основ профайлінга можна віднести дослідження П. Екмана, В. Фрізена, К. Шерера, М. Цукерман, Б. ДеПауло, В. А. Лабунської, О. Фрай і ін. Узагальнюючи основні методологічні положення, можна констатувати, що вивчення і систематизація ознак у зовнішності, поведінці, сліди злочинця, залишених на місці скоєння злочину, дає можливість створити його психологічний профіль, на підставі якого він класифікується як небезпечний. Далі, всі заходи, що проводяться в рамках даної технології покликані підтвердити або спростувати дане твердження. Відповідно, під профайлінга розуміється виявлення потенційно небезпечних осіб, що відносяться до категорії невстановлених або встановлених раніше
Важливим аспектом профілювання є акцентування уваги на «докази злочинної поведінки», до яких, відноситься:
1) загальна неадекватність психологічного стану;
2) неприродність і награність в поведінці при контактах зі співробітниками правоохоронних органів;
3) відчуженість від того, що відбувається навколо (симптом суїцидальної людини, що властиво ряду сексуальних злочинців і терористів).
Каждый человек по-своему уникален. Мои близкие говорят, что я очень много шучу. Да, это так. Но ведь не каждому дана эта радость к жизни! Шутки могут не только обрадовать собеседника, но и рассказчику ощутить себя в своей компании! Сейчас, выходя на улицу, довольно часто встречаешь не довольных жизнью людей. Но ведь хоть какая-то частичка добра и радости существует в их сердцах! Поэтому, радость - главное в жизни! Благодаря шуткам и хорошей компании, у человека появляется вкус к жизни. Но также близкие говорят, что я часто отвлекаюсь на разные мелочи. Да, скорее всего. Вот поэтому я пытаюсь развить в себе сосредоточенность, усидчивость, так как эти качества мне в самостоятельной жизни.
Объяснение:
:)