Нора будувала своє життя на втіленні бажань інших людей. В даному випадку на бажанні свого чоловіка. Здається, що він її любить, плекає, всіляко нагороджує за її праці. Але це лише зовнішня оболонка. Всередині він вважає її своєю іграшкою, своєю лялькою, якою можна грати і яка без жодних суперечок буде виконувати поставлені їм вказівки. І нора відіграє свою роль, щоб не засмутити чоловіка. Вона приховує за ляльковою маскою свою гордість, величезну напругу сил і здатність на самопожертву. Це ми можемо бачити в її розповіді про те, як вона зайняла грошей для лікування чоловіка від туберкульозу. Після погроз Крогстада вона розуміє, що не зможе вічно ховатися під маскою і що чоловік скоро дізнається про її вчинок. Вона знову одягає "маску схиляння" перед чоловіком. Вона боїться, що все може повернутися в зовсім іншу сторону, якщо чоловік дізнається про борг. І в кінці твору це і трапляється. Чоловік показує свою справжню сутність, і це нарешті-таки допомагає норі показати свою особистість, індивідуальність. Вона сподівалася на його підтримку, до в цій ситуації, а він вирішив кинути її напризволяще. Коли він дізнався, що борг норі все-таки прощають, то намагається знову повернути Нору під свою владу, але вона вже стає справжньою "живою людиною".
Христина, або фру Лінне-це вже самостійна людина, яка здатна піти на важку роботу і самопожертву. Вона була змушена вийти заміж за нелюбого людини, щоб її рідні не залишалися голодною. Через це вона і кинула Крогстада. Після смерті матері і поліпшення стану молодших братів вона може нарешті зітхнути спокійно. Але у неї не виходить. Вона звикла піклуватися про когось, комусь допомагати. І вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і 4 дітей, які втратили матір.
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.
Нора будувала своє життя на втіленні бажань інших людей. В даному випадку на бажанні свого чоловіка. Здається, що він її любить, плекає, всіляко нагороджує за її праці. Але це лише зовнішня оболонка. Всередині він вважає її своєю іграшкою, своєю лялькою, якою можна грати і яка без жодних суперечок буде виконувати поставлені їм вказівки. І нора відіграє свою роль, щоб не засмутити чоловіка. Вона приховує за ляльковою маскою свою гордість, величезну напругу сил і здатність на самопожертву. Це ми можемо бачити в її розповіді про те, як вона зайняла грошей для лікування чоловіка від туберкульозу. Після погроз Крогстада вона розуміє, що не зможе вічно ховатися під маскою і що чоловік скоро дізнається про її вчинок. Вона знову одягає "маску схиляння" перед чоловіком. Вона боїться, що все може повернутися в зовсім іншу сторону, якщо чоловік дізнається про борг. І в кінці твору це і трапляється. Чоловік показує свою справжню сутність, і це нарешті-таки допомагає норі показати свою особистість, індивідуальність. Вона сподівалася на його підтримку, до в цій ситуації, а він вирішив кинути її напризволяще. Коли він дізнався, що борг норі все-таки прощають, то намагається знову повернути Нору під свою владу, але вона вже стає справжньою "живою людиною".
Христина, або фру Лінне-це вже самостійна людина, яка здатна піти на важку роботу і самопожертву. Вона була змушена вийти заміж за нелюбого людини, щоб її рідні не залишалися голодною. Через це вона і кинула Крогстада. Після смерті матері і поліпшення стану молодших братів вона може нарешті зітхнути спокійно. Але у неї не виходить. Вона звикла піклуватися про когось, комусь допомагати. І вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і 4 дітей, які втратили матір.
Объяснение:
Объяснение:
В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.
Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?
Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.