Современные Олимпийские игры – это соревнования по различным видам спорта, проводящиеся между спортсменами со всего мира. Их все люди земного шара и для участника считается честью победить в них.
История
Греческие Олимпийские игры проводились с 776 года до н.э по 4 век н.э. в Олимпии, священном для греков городе. Закончились игры потому что Рим завоевал Грецию, а также потому что в Грецию пришла новая вера – христианство.
В играх участвовали только мужчины. Победа как спортсмена, так и город, который он представлял. Всего было проведено 293 олимпиады. Через век после старта олимпийских игр начали проводить Пифийские, Истмийские и Немейские игры, но самыми почетными оставались Олимпийские.
Олимпийские игры были описаны древнегреческими философами как реальные события, но они живут и во многих мифах.
Наши дни
Олимпийские игры вернулись в 1896 году благодаря Пьеру де Кубертену. Этот француз популяризовал старые традиции и вдохнул жизнь в забытые спортивные соревнования.
Игры бывают зимние и летние. До 1994 года они проводились в один год, сейчас с разницей в 2 года. Принято считать, что олимпийские игры проводятся раз в 4 года.
До 1900 года, как и в Древней Греции, игры проводились только среди мужчин. Женщины участвовали в состязаниях по теннису, гольфе, крокете, верховой езде и парусном спорте. В 1901 году вышел указ, по которому в каждом виде спорта должна соревноваться хоть одна женщина.
Каждый раз игры проводят в разных странах и городах мира. В 1980 году Москва принимала летнюю олимпиаду, а в 2014 Сочи принимал зимние игры.
Знаки и традиции
Олимпийский огонь – это древнейший символ игр. Его зажигают в начале игр и не тушат до закрытия. Олимпийский огонь означает силу, разум и дух. Всех спортсменов собирают на открытии, входят командами из разных стран. Первой выходи команда Греции, выбранный спортсмен зажигает огонь и поднимает флаг. Знамя появилось в 1920 году.
На флаге олимпийских игр в 2 ряда расположены 5 разноцветных колец, олицетворяющих материки. Белый фон, в верхнем ряду синее, черное и красное кольцо, внизу желтое и зеленое. Из этих цветов можно составить флаг любой страны мира. Все кольца переплетены, что означает единство и дружбу всех стран.
На каждых играх присутствуют свои талисманы. В 1980 году талисманом Москвы был медвежонок Миша. В 2008 году в Пекине было 5 талисманов, олицетворяющих удачу: панда. огонь, ласточка, сайгак и рыба. Первые слоги их имен означают «добро в Пекин». Другой же символ, бегущий человек, стоит в форме иероглифа, обозначающего Пекин.
Отличия от древнегреческих игр
Участвуют жители всех стран и полов;
Проводятся в разных местах;
Появились зимние и летние игры;
Добавились новые, неизвестные в древности виды спорта: велоспорт, керлинг, фигурное катание и прочее
Добавился марафонский бег, который придумали в Греции, но никогда не проводили в древнегреческих играх;
Древняя Греция прекращала войны на время Олимпийских игр, а в настоящее время их отменяли из-за войн в 1916, 1941 и 1944 годах;
В старые времена давали награды не только за спортивные достижении, но и за духовные, чего нет сейчас.
Паралимпийские игры
Паралимпиские игры – это соревнования среди людей с инвалидностью. Они также проводятся зимой и летом, в них участвуют спортсмены на инвалидных колясках, протезах, без зрения. Игры проводятся с 1960 года и дают шанс людям с ограниченными возможностями показать, что спорт не только для здоровых. Соревнования проводятся сразу после основных олимпийских игр на тех же объектах.
Придумал проводить соревнования нейрохирург Людвиг Гуттман, установивший, что спорт положительно влияет на самочувствие и психическое здоровье людей с повреждениями спинного мозга.
Правил про те, як виховувати дитину, придатних на всі випадки життя, не існує. Усі діти різні. Кожна дитина унікальна, унікальні і наші з нею стосунки. Але є речі, які протипоказані при спілкуванні з будь-якою дитиною без винятку. Мова йде про те, чого батькам робити не можна.
Якщо ми хочемо виховати людину, якій притаманна самодисципліна, нам треба в першу чергу розвивати її самосвідомість, прагнути до того, щоб у дитини сформувався позитивний образ самої себе, і уникати всього, що руйнує цей позитивний образ.
Що гріха таїти, навіть найтерплячіші батьки час від часу в "засмучених почуттях" все ж користуються недозволеними заходами, але нерідко до них вдаються через незнання.
Не принижуй дитину!
Ми іноді за можемо сказати дитині: "А краще ти нічого не міг придумати? У тебе взагалі голова на плечах є?" і так далі. Всякий раз, коли ми вимовляємо що-небудь подібне, ми руйнуємо позитивний образ сина чи дочки.
Не погрожуй!
"Якщо ти ще раз зробиш - ти у мене отримаєш!", "Якщо ти ще раз стукнеш братика, я тебе. . . " Кожен раз, коли ми так говоримо, ми вчимо дитину боятися і ненавидіти нас. Загрози зовсім марні - вони не покращують поведінки.
Не вимагати обіцянок!
Добре знайоме: дитина завинила, а мама їй каже: "Пообіцяй, що більше ніколи-ніколи так робити не будеш" - і отримує, звичайно, обіцянку. А через півгодини дитина повторює свою витівку. Мама ображена і засмучена: "Ти ж обіцяв!" Вона не знає, що обіцянка нічого не означає для маленької дитини. Дитина живе тільки в сьогоденні. Якщо вона чутлива і совісна, то вимагання обіцянок буде розвивати в неї почуття провини, якщо ж дитина не чутлива, це тільки навчить її цинізму: слово - це одне, а справа - зовсім інше.
Уникайте гіперопіки!
Зайва опіка привчає дитину до думки, що сама вона нічого робити не може. Багато батьків не можуть оцінити можливостей дітей що-небудь робити самостійно. Прийміть як девіз: "Ніколи не роби за дитину те, що вона може зробити сама".
Не вимагай негайної покори!
Уявіть, що чоловік говорить вам: "Олена, кинь все і цю ж хвилину приготуй мені кави". Як вам це сподобається? Точно так само вашій дитині не подобається, коли від неї вимагають, щоб вана негайно залишила своє заняття, краще попередити її заздалегідь: "Хвилин через десять будемо обідати", тоді ми цілком можемо дозволити їй побурчати трохи: "Ой, мам! Я ще пограю". Сліпе беззастережне підпорядкування характерно для маріонетки, але воно не сприяє формуванню незалежної, самостійної людини.
Не потурай дитині!
Мова про вседозволеність. Діти відразу відчують, що батьки бояться бути твердими, коли вони переступають межі дозволеного, бояться сказати їм "ні". Це вселяє в них впевненість, що всі правила гумові - варто трішки натиснути, і вони розтягнуться. Таке може спрацьовувати в рамках сім'ї, але за її межами дитину чекають гіркі розчарування. Потурати дитині означає позбавляти її можливості вирости пристосованою до життя людиною.
Не вимагай того, що не відповідає віку дитини!
Якщо ви чекаєте від свого дворічного малюка, щоб він слухався, як п'ятирічний, то цим ви провокуєте у нього неприязнь до вас. Ви вимагаєте від нього зрілості поведінки, на яку він ще не здатний - це погано позначається на розвитку його самосвідомості.
Не моралізуй і не говори дуже багато!
Кожного дня тисячі слів осуду вихлюпуються на наших дітей. Якщо всі їх записати на магнітофон і прокрутити мамам, вони будуть вражені. Чого тільки вони не говорять своїм дітям! Загрози, насмішки, бурчання, цілі лекції про мораль. . . Під впливом словесного потоку дитина "відключається". Це для неї єдиний б захисту і вона швидко його освоює. А оскільки відключитися повністю вона не може, то відчуває почуття провини, а це розвиває негативну самооцінку. Всі "моралі" зрештою для дитини зводяться до таких схем: "Те, що ти зробив, - це погано. Ти поганий, тому що це зробив. Як ти міг так вчинити після всього хорошого, що мама зробила для тебе?"
Современные Олимпийские игры – это соревнования по различным видам спорта, проводящиеся между спортсменами со всего мира. Их все люди земного шара и для участника считается честью победить в них.
История
Греческие Олимпийские игры проводились с 776 года до н.э по 4 век н.э. в Олимпии, священном для греков городе. Закончились игры потому что Рим завоевал Грецию, а также потому что в Грецию пришла новая вера – христианство.
В играх участвовали только мужчины. Победа как спортсмена, так и город, который он представлял. Всего было проведено 293 олимпиады. Через век после старта олимпийских игр начали проводить Пифийские, Истмийские и Немейские игры, но самыми почетными оставались Олимпийские.
Олимпийские игры были описаны древнегреческими философами как реальные события, но они живут и во многих мифах.
Наши дни
Олимпийские игры вернулись в 1896 году благодаря Пьеру де Кубертену. Этот француз популяризовал старые традиции и вдохнул жизнь в забытые спортивные соревнования.
Игры бывают зимние и летние. До 1994 года они проводились в один год, сейчас с разницей в 2 года. Принято считать, что олимпийские игры проводятся раз в 4 года.
До 1900 года, как и в Древней Греции, игры проводились только среди мужчин. Женщины участвовали в состязаниях по теннису, гольфе, крокете, верховой езде и парусном спорте. В 1901 году вышел указ, по которому в каждом виде спорта должна соревноваться хоть одна женщина.
Каждый раз игры проводят в разных странах и городах мира. В 1980 году Москва принимала летнюю олимпиаду, а в 2014 Сочи принимал зимние игры.
Знаки и традиции
Олимпийский огонь – это древнейший символ игр. Его зажигают в начале игр и не тушат до закрытия. Олимпийский огонь означает силу, разум и дух. Всех спортсменов собирают на открытии, входят командами из разных стран. Первой выходи команда Греции, выбранный спортсмен зажигает огонь и поднимает флаг. Знамя появилось в 1920 году.
На флаге олимпийских игр в 2 ряда расположены 5 разноцветных колец, олицетворяющих материки. Белый фон, в верхнем ряду синее, черное и красное кольцо, внизу желтое и зеленое. Из этих цветов можно составить флаг любой страны мира. Все кольца переплетены, что означает единство и дружбу всех стран.
На каждых играх присутствуют свои талисманы. В 1980 году талисманом Москвы был медвежонок Миша. В 2008 году в Пекине было 5 талисманов, олицетворяющих удачу: панда. огонь, ласточка, сайгак и рыба. Первые слоги их имен означают «добро в Пекин». Другой же символ, бегущий человек, стоит в форме иероглифа, обозначающего Пекин.
Отличия от древнегреческих игр
Участвуют жители всех стран и полов;
Проводятся в разных местах;
Появились зимние и летние игры;
Добавились новые, неизвестные в древности виды спорта: велоспорт, керлинг, фигурное катание и прочее
Добавился марафонский бег, который придумали в Греции, но никогда не проводили в древнегреческих играх;
Древняя Греция прекращала войны на время Олимпийских игр, а в настоящее время их отменяли из-за войн в 1916, 1941 и 1944 годах;
В старые времена давали награды не только за спортивные достижении, но и за духовные, чего нет сейчас.
Паралимпийские игры
Паралимпиские игры – это соревнования среди людей с инвалидностью. Они также проводятся зимой и летом, в них участвуют спортсмены на инвалидных колясках, протезах, без зрения. Игры проводятся с 1960 года и дают шанс людям с ограниченными возможностями показать, что спорт не только для здоровых. Соревнования проводятся сразу после основных олимпийских игр на тех же объектах.
Придумал проводить соревнования нейрохирург Людвиг Гуттман, установивший, что спорт положительно влияет на самочувствие и психическое здоровье людей с повреждениями спинного мозга.
Правил про те, як виховувати дитину, придатних на всі випадки життя, не існує. Усі діти різні. Кожна дитина унікальна, унікальні і наші з нею стосунки. Але є речі, які протипоказані при спілкуванні з будь-якою дитиною без винятку. Мова йде про те, чого батькам робити не можна.
Якщо ми хочемо виховати людину, якій притаманна самодисципліна, нам треба в першу чергу розвивати її самосвідомість, прагнути до того, щоб у дитини сформувався позитивний образ самої себе, і уникати всього, що руйнує цей позитивний образ.
Що гріха таїти, навіть найтерплячіші батьки час від часу в "засмучених почуттях" все ж користуються недозволеними заходами, але нерідко до них вдаються через незнання.
Не принижуй дитину!
Ми іноді за можемо сказати дитині: "А краще ти нічого не міг придумати? У тебе взагалі голова на плечах є?" і так далі. Всякий раз, коли ми вимовляємо що-небудь подібне, ми руйнуємо позитивний образ сина чи дочки.
Не погрожуй!
"Якщо ти ще раз зробиш - ти у мене отримаєш!", "Якщо ти ще раз стукнеш братика, я тебе. . . " Кожен раз, коли ми так говоримо, ми вчимо дитину боятися і ненавидіти нас. Загрози зовсім марні - вони не покращують поведінки.
Не вимагати обіцянок!
Добре знайоме: дитина завинила, а мама їй каже: "Пообіцяй, що більше ніколи-ніколи так робити не будеш" - і отримує, звичайно, обіцянку. А через півгодини дитина повторює свою витівку. Мама ображена і засмучена: "Ти ж обіцяв!" Вона не знає, що обіцянка нічого не означає для маленької дитини. Дитина живе тільки в сьогоденні. Якщо вона чутлива і совісна, то вимагання обіцянок буде розвивати в неї почуття провини, якщо ж дитина не чутлива, це тільки навчить її цинізму: слово - це одне, а справа - зовсім інше.
Уникайте гіперопіки!
Зайва опіка привчає дитину до думки, що сама вона нічого робити не може. Багато батьків не можуть оцінити можливостей дітей що-небудь робити самостійно. Прийміть як девіз: "Ніколи не роби за дитину те, що вона може зробити сама".
Не вимагай негайної покори!
Уявіть, що чоловік говорить вам: "Олена, кинь все і цю ж хвилину приготуй мені кави". Як вам це сподобається? Точно так само вашій дитині не подобається, коли від неї вимагають, щоб вана негайно залишила своє заняття, краще попередити її заздалегідь: "Хвилин через десять будемо обідати", тоді ми цілком можемо дозволити їй побурчати трохи: "Ой, мам! Я ще пограю". Сліпе беззастережне підпорядкування характерно для маріонетки, але воно не сприяє формуванню незалежної, самостійної людини.
Не потурай дитині!
Мова про вседозволеність. Діти відразу відчують, що батьки бояться бути твердими, коли вони переступають межі дозволеного, бояться сказати їм "ні". Це вселяє в них впевненість, що всі правила гумові - варто трішки натиснути, і вони розтягнуться. Таке може спрацьовувати в рамках сім'ї, але за її межами дитину чекають гіркі розчарування. Потурати дитині означає позбавляти її можливості вирости пристосованою до життя людиною.
Не вимагай того, що не відповідає віку дитини!
Якщо ви чекаєте від свого дворічного малюка, щоб він слухався, як п'ятирічний, то цим ви провокуєте у нього неприязнь до вас. Ви вимагаєте від нього зрілості поведінки, на яку він ще не здатний - це погано позначається на розвитку його самосвідомості.
Не моралізуй і не говори дуже багато!
Кожного дня тисячі слів осуду вихлюпуються на наших дітей. Якщо всі їх записати на магнітофон і прокрутити мамам, вони будуть вражені. Чого тільки вони не говорять своїм дітям! Загрози, насмішки, бурчання, цілі лекції про мораль. . . Під впливом словесного потоку дитина "відключається". Це для неї єдиний б захисту і вона швидко його освоює. А оскільки відключитися повністю вона не може, то відчуває почуття провини, а це розвиває негативну самооцінку. Всі "моралі" зрештою для дитини зводяться до таких схем: "Те, що ти зробив, - це погано. Ти поганий, тому що це зробив. Як ти міг так вчинити після всього хорошого, що мама зробила для тебе?"