«Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець https://ukrtvory.ru/nad-chim-smiyetsya-molyer-u-komedi%D1%97-mishhanin-shlyaxtich.html
Определяющими чертами новгородской культуры являлись её простота и доступность. Вечевые порядки, свободолюбие и высокая политическая активность городского населения влияли на особенности культурного развития Новгородской земли.
Каменное зодчество в Новгородской земле со временем утратило свою былую монументальность. Заказчиками храмов чаще всего были бояре, купцы, общины прихожан. Церкви стали строить небольшими и одноглавыми. Но эта простота была очень выразительна, храмы прекрасно вписывались в окружающий пейзаж. Много церквей было возведено не только в Новгороде, но и в его «пригородах» — Пскове, Ладоге.
внизу
Объяснение:
«Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець https://ukrtvory.ru/nad-chim-smiyetsya-molyer-u-komedi%D1%97-mishhanin-shlyaxtich.html
Определяющими чертами новгородской культуры являлись её простота и доступность. Вечевые порядки, свободолюбие и высокая политическая активность городского населения влияли на особенности культурного развития Новгородской земли.
Каменное зодчество в Новгородской земле со временем утратило свою былую монументальность. Заказчиками храмов чаще всего были бояре, купцы, общины прихожан. Церкви стали строить небольшими и одноглавыми. Но эта простота была очень выразительна, храмы прекрасно вписывались в окружающий пейзаж. Много церквей было возведено не только в Новгороде, но и в его «пригородах» — Пскове, Ладоге.