Є книги , які дуже приємно , а головне – корисно прочитати в будь-якому віці . Саме до таких книг можна віднести роман американської письменниці Гарпер Лі “Вбити пересмішника “. Ця книга про дітей , але вона не тільки для дітей . Автор дозволяє дорослим відчути себе дитиною і поглянути на світ широко відкритими , чесними , наївними дитячими очима . Мабуть , цю книгу не досить прочитати один раз тільки для того , щоб просто прослідкувати за подіями .Її обов’язково потрібно перечитувати кілька разів , щоб можна було дізнатись про те , що написано поміж рядків . А поміж рядків у романі Гарпер Лі можна прочитати про виховання , про навчання , про погляди на життя . Для себе я відкрила глибше значення поняття «совість». Можливо , саме ця книга заставила мене зрозуміти , що совість не повинна людині дозволяти підкорятись натовпу , більшості . Автор вчить думати над власними вчинками і заставляє поставити себе на місце іншого .
Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника» був опублікований у 1960 році . Отримав Пулітцерівську премію , приніс автору визнання в Америці і в світі , багато почесних звань і нагород . Уже продано понад 40 мільйонів примірників , перекладено його більш як на 40 мов світу . Український читач також має змогу читати « Вбити пересмішника» на рідній мові . У 1975 році книга видавалась у перекладі Михайла Харенка . Він назвав головну героїню Всевидько . Дивного сусіда , якого боялись діти – Страхолюдом . Особисто мені сподобавсь переклад Тетяни Некряч . Роман у перекладі кандидата філологічних наук , доцента кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови та викладача Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вийшов 2015 року у видавництві «Країна Мрій». У цьому варіанті перекладу дівчинку названо Скаутом , самітника Редлі – Примарою . Відрізняється дещо і написання імен інших героїв : Атикус , Джемі , Ділл та ін..
Саме на переклад Т. Некряч мені і хочеться орієнтуватись .
Можливість написати свій твір Гарпер Лі отримала як подарунок на Різдво .
Друзі , знаючи про мрію письменниці , подарували їй річну оплачену відпустку для змоги працювати над книгою . І вона написала . З-під пера вийшла чудова історія , яка наповнена дитинством , життєвою мудрістю , любов’ю і повагою , надією і відчаєм , світськими правилами та правилами життя .
Є книги , які дуже приємно , а головне – корисно прочитати в будь-якому віці . Саме до таких книг можна віднести роман американської письменниці Гарпер Лі “Вбити пересмішника “. Ця книга про дітей , але вона не тільки для дітей . Автор дозволяє дорослим відчути себе дитиною і поглянути на світ широко відкритими , чесними , наївними дитячими очима . Мабуть , цю книгу не досить прочитати один раз тільки для того , щоб просто прослідкувати за подіями .Її обов’язково потрібно перечитувати кілька разів , щоб можна було дізнатись про те , що написано поміж рядків . А поміж рядків у романі Гарпер Лі можна прочитати про виховання , про навчання , про погляди на життя . Для себе я відкрила глибше значення поняття «совість». Можливо , саме ця книга заставила мене зрозуміти , що совість не повинна людині дозволяти підкорятись натовпу , більшості . Автор вчить думати над власними вчинками і заставляє поставити себе на місце іншого .
Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника» був опублікований у 1960 році . Отримав Пулітцерівську премію , приніс автору визнання в Америці і в світі , багато почесних звань і нагород . Уже продано понад 40 мільйонів примірників , перекладено його більш як на 40 мов світу . Український читач також має змогу читати « Вбити пересмішника» на рідній мові . У 1975 році книга видавалась у перекладі Михайла Харенка . Він назвав головну героїню Всевидько . Дивного сусіда , якого боялись діти – Страхолюдом . Особисто мені сподобавсь переклад Тетяни Некряч . Роман у перекладі кандидата філологічних наук , доцента кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови та викладача Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вийшов 2015 року у видавництві «Країна Мрій». У цьому варіанті перекладу дівчинку названо Скаутом , самітника Редлі – Примарою . Відрізняється дещо і написання імен інших героїв : Атикус , Джемі , Ділл та ін..
Саме на переклад Т. Некряч мені і хочеться орієнтуватись .
Можливість написати свій твір Гарпер Лі отримала як подарунок на Різдво .
Друзі , знаючи про мрію письменниці , подарували їй річну оплачену відпустку для змоги працювати над книгою . І вона написала . З-під пера вийшла чудова історія , яка наповнена дитинством , життєвою мудрістю , любов’ю і повагою , надією і відчаєм , світськими правилами та правилами життя .
Є книги , які дуже приємно , а головне – корисно прочитати в будь-якому віці . Саме до таких книг можна віднести роман американської письменниці Гарпер Лі “Вбити пересмішника “. Ця книга про дітей , але вона не тільки для дітей . Автор дозволяє дорослим відчути себе дитиною і поглянути на світ широко відкритими , чесними , наївними дитячими очима . Мабуть , цю книгу не досить прочитати один раз тільки для того , щоб просто прослідкувати за подіями .Її обов’язково потрібно перечитувати кілька разів , щоб можна було дізнатись про те , що написано поміж рядків . А поміж рядків у романі Гарпер Лі можна прочитати про виховання , про навчання , про погляди на життя . Для себе я відкрила глибше значення поняття «совість». Можливо , саме ця книга заставила мене зрозуміти , що совість не повинна людині дозволяти підкорятись натовпу , більшості . Автор вчить думати над власними вчинками і заставляє поставити себе на місце іншого .
Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника» був опублікований у 1960 році . Отримав Пулітцерівську премію , приніс автору визнання в Америці і в світі , багато почесних звань і нагород . Уже продано понад 40 мільйонів примірників , перекладено його більш як на 40 мов світу . Український читач також має змогу читати « Вбити пересмішника» на рідній мові . У 1975 році книга видавалась у перекладі Михайла Харенка . Він назвав головну героїню Всевидько . Дивного сусіда , якого боялись діти – Страхолюдом . Особисто мені сподобавсь переклад Тетяни Некряч . Роман у перекладі кандидата філологічних наук , доцента кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови та викладача Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вийшов 2015 року у видавництві «Країна Мрій». У цьому варіанті перекладу дівчинку названо Скаутом , самітника Редлі – Примарою . Відрізняється дещо і написання імен інших героїв : Атикус , Джемі , Ділл та ін..
Саме на переклад Т. Некряч мені і хочеться орієнтуватись .
Можливість написати свій твір Гарпер Лі отримала як подарунок на Різдво .
Друзі , знаючи про мрію письменниці , подарували їй річну оплачену відпустку для змоги працювати над книгою . І вона написала . З-під пера вийшла чудова історія , яка наповнена дитинством , життєвою мудрістю , любов’ю і повагою , надією і відчаєм , світськими правилами та правилами життя .
Объяснение:
Удачи.
Є книги , які дуже приємно , а головне – корисно прочитати в будь-якому віці . Саме до таких книг можна віднести роман американської письменниці Гарпер Лі “Вбити пересмішника “. Ця книга про дітей , але вона не тільки для дітей . Автор дозволяє дорослим відчути себе дитиною і поглянути на світ широко відкритими , чесними , наївними дитячими очима . Мабуть , цю книгу не досить прочитати один раз тільки для того , щоб просто прослідкувати за подіями .Її обов’язково потрібно перечитувати кілька разів , щоб можна було дізнатись про те , що написано поміж рядків . А поміж рядків у романі Гарпер Лі можна прочитати про виховання , про навчання , про погляди на життя . Для себе я відкрила глибше значення поняття «совість». Можливо , саме ця книга заставила мене зрозуміти , що совість не повинна людині дозволяти підкорятись натовпу , більшості . Автор вчить думати над власними вчинками і заставляє поставити себе на місце іншого .
Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника» був опублікований у 1960 році . Отримав Пулітцерівську премію , приніс автору визнання в Америці і в світі , багато почесних звань і нагород . Уже продано понад 40 мільйонів примірників , перекладено його більш як на 40 мов світу . Український читач також має змогу читати « Вбити пересмішника» на рідній мові . У 1975 році книга видавалась у перекладі Михайла Харенка . Він назвав головну героїню Всевидько . Дивного сусіда , якого боялись діти – Страхолюдом . Особисто мені сподобавсь переклад Тетяни Некряч . Роман у перекладі кандидата філологічних наук , доцента кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови та викладача Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вийшов 2015 року у видавництві «Країна Мрій». У цьому варіанті перекладу дівчинку названо Скаутом , самітника Редлі – Примарою . Відрізняється дещо і написання імен інших героїв : Атикус , Джемі , Ділл та ін..
Саме на переклад Т. Некряч мені і хочеться орієнтуватись .
Можливість написати свій твір Гарпер Лі отримала як подарунок на Різдво .
Друзі , знаючи про мрію письменниці , подарували їй річну оплачену відпустку для змоги працювати над книгою . І вона написала . З-під пера вийшла чудова історія , яка наповнена дитинством , життєвою мудрістю , любов’ю і повагою , надією і відчаєм , світськими правилами та правилами життя .
Объяснение:
Удачи.