фармакология Вариант № 1
Выписать в рецептах:
1. 5 ампул, содержащих по 1 мл раствора с 1мг атропина сульфата. Назначить 1 мл под кожу.
2. 25 мл настойки пустырника. Назначить по 1,25 мл 3 раза в день.
3. 25 мл жидкого экстракта элеутерококка. Назначить по 25 капель 3 раза в день за час до еды.
4. 20 мл адонизида. Назначить внутрь по 1 мл 3 раза в день.
5. Спрей подъязычный дозированный нитроглицерина:. 400 мкг/1 доза: флакон 10 мл (200 доз) Назначить 0.4-0.8 мг путем нажатия на дозирующий клапан наносят под язык, при задержке дыхания с промежутками в 30 сек; после этого закрыть рот на несколько секунд. При первых признаках приступа стенокардии, в положении «сидя».
ответ: №4
Объяснение: Примем, что человек смотрит с высоты 2 метра. Н = 2 м, и охватывает неподвижным взглядом сектор в 90 градусов. Радиус Земли R = 6371000 м.
Смотрите рисунок. Найдем расстояние (р) до видимого горизонта. ΔОАК – прямоугольный. ОК = R + H = 6371000 + 2 = 6371002. Тогда АК = √(ОК²– ОА²) = √(6371002² - 6371000²) ≈ 5048 м = 5,048 км При таком недалеком горизонте можно считать, что охватываемая взглядом поверхность является плоской. Тогда площадь поверхности, охватываемой взглядом будет равна Sп = π р²/4 = 3,14 * 5,048²/4 ≈ 20 км². Площадь Земли Sз = 4πR² = 4*3,14*6371² = 510064471,9 км². Следовательно, 20 квадратных километров от площади Земли составляют 20/510064471,9 ≈ 3,9* 10^-8. Если считать, что человек поворачивается на 360 градусов, то он охватит взглядом 3,9* 10^-8 * 4 = 1,568*10^-7.
Одного разу мені довелася можливість побувати в...космосі! У справжнісінькому. Я приїхала на космічну станцію, де мене досить довго тренували дорослі люди. Я успішно проходила всі тренування, каталася в центрифугах, немов на атракціонах в лунопарку. Надалі мене нарешті допустили до польоту на ракеті!
Мене нарядили в костюм космонавта і посадили на моє місце в ракеті. Спочатку було страшно, вона різко піднялася з землі і вирушила в нікуди на шаленій швидкості, зі страху я закричала, але мене все ранво ніхто не чув. Незабаром ракета почала летіти повільніше і я зрозуміла - я в космосі. Я почула команду бази, що я можу відстебнуться і побродити по ракеті. Я відстебнулася і спробувала на смак спеціальну їжу з тюбиків. Всі предмети не підкорялися тяжінню землі, навіть я не могла щільно стояти на ногах. І незабаром я отримала дозвіл надіти скафандр повністю і вийти у відкритий космос.
Я відкрила двері ракети і опинилася в бездонному темному просторі, в якому було неможливо багато кольорів і відтінків. Фіолетовий, синій, чорний. Зірки здавалися шалено близькі і величезні. Тут було холодно, і повітря для мене вже практично не залишилось. Я повернулася в ракету, захоплюючись тільки що побаченим.
Потім...продзвенів будильник, я прокинулася і зібралася в школу. Але я впевнена, що літала я по справжньому, тому що на языыке я досі відчуваю присмак бридкої їжі з тюбиків, а мої очі ніколи не забудуть тієї космічної краси"