Основним джерелом найдавнішої та середньовічної історії України є літописи. Це один з різновидів наративних джерел у вигляді оповідей, в яких події викладаються, як правило, за хронологією. Свою назву вони дістали від того, що виклад матеріалу в перших літописах починався словами "в літо". Щоправда, деякі з них, наприклад первісний текст "Галицько-Волинського літопису" (XIII ст.), складалися і без датування за роками.
Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.
До нашого часу дійшли сотні списків давньоукраїнських та козацьких літописів, проте найдавніші з них збереглися лише у пізніших списках, тобто вони є зведеннями попередніх літописів. При їх складанні літописці використовували твори своїх попередників, зарубіжні хроніки, Біблію, житія святих, сказання, усні перекази (легенди), власн Цінність літописів як джерела зростає й унаслідок того, що з найдавніших часів до них у повному обсязі або в уривках уміщувалися документи, які не дійшли до нас в оригіналах. Першими з них були договори київських князів із Візантією, укладені на початку X ст.
Серед найдавніших писемних джерел найбільшу цінність мають княжі літописи. Вони дають уявлення про політичне та релігійне життя в князівствах, у них наводяться біографічні відомості про київських та інших князів, їх походи, взаємовідносини із сусідніми державами тощо.
Зародження літописання в Київській державі більшість істориків відносить до X ст. Академік Б. Рибаков появу першого Київського, так званого зводу Володимира, датує 996 — 997 pp., причому, на думку дослідника, йому передували лаконічні записи, які до нас не дійшли, але були включені до тексту. Аналогічної думки дотримується інший знавець літописів Л. Черепній, який датував виникнення літописання 996 р. Видатний український історик М. Грушевський висловив припущення про існування у Києві літописного зводу з 945 p. М. Брайчевський схильний віднести початок давньоукраїнського літописання до IX ст.
Найдавнішими літописними творами, що дійшли до нашого часу, є "Повість временних літ", "Київський літопис" (XII ст.) та "Галицько-Волинський літопис" (XIII ст. ). "Повість временних літ" збереглася у трьох редакціях і багатьох списках. її укладання пов'язують з ім'ям ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. Це своєрідний вступ до вітчизняної історії, конспективний виклад подій, подекуди без їх точного датування, від створення світу до 1110 — 1113 pp., тобто до подій, свідком яких був сам Нестор. На думку вчених, у "Повісті" використані й більш ранні літописні тексти. Розповідь про слов'ян починається в ній з легенди про заснування Києва братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либідь. Поряд із відомостями про Київську землю тут наводяться дані про події у Візантії.
В2 ответ: 135 (почки -- выделительная; гортань -- дыхательная; диафрагма тоже участвует в дыхании)
В3 ответ: 145 (сократимостью обладает мышечная ткань; эпителиальная ткань к регенерации (стоит только вспомнить,как затягивается порез на пальце); из клеток с длинными отростками состоит нервная ткань)
В4 ответ: А3 Б1 В2 Г1 Д1 Е2 (сокращение стенок кишечника возможно за счёт наличия мышечного слоя,а отложение питательных веществ в запас -- за счёт жировой ткани,разновидности эпителия)
В5 ответ: А1 Б1 В2 Г2 Д2 Е2 (поперечнополосатая мышечная образует скелетные мышцы,гладкая имеется в составе внутренних органов)
Основним джерелом найдавнішої та середньовічної історії України є літописи. Це один з різновидів наративних джерел у вигляді оповідей, в яких події викладаються, як правило, за хронологією. Свою назву вони дістали від того, що виклад матеріалу в перших літописах починався словами "в літо". Щоправда, деякі з них, наприклад первісний текст "Галицько-Волинського літопису" (XIII ст.), складалися і без датування за роками.
Україна має давні власні літописні традиції, які закладені ще на світанку виникнення писемності на Русі. Створювалися вони в Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших містах. При цьому в різні часи виникло кілька різновидів літописів:
• княжі літописи, що укладалися, як правило, у центрі князівств;
• місцеві літописи, які створювалися в інших містах та монастирях;
• козацькі літописи, що виникли як своєрідні хроніки визвольних змагань козацтва.
До нашого часу дійшли сотні списків давньоукраїнських та козацьких літописів, проте найдавніші з них збереглися лише у пізніших списках, тобто вони є зведеннями попередніх літописів. При їх складанні літописці використовували твори своїх попередників, зарубіжні хроніки, Біблію, житія святих, сказання, усні перекази (легенди), власн Цінність літописів як джерела зростає й унаслідок того, що з найдавніших часів до них у повному обсязі або в уривках уміщувалися документи, які не дійшли до нас в оригіналах. Першими з них були договори київських князів із Візантією, укладені на початку X ст.
Серед найдавніших писемних джерел найбільшу цінність мають княжі літописи. Вони дають уявлення про політичне та релігійне життя в князівствах, у них наводяться біографічні відомості про київських та інших князів, їх походи, взаємовідносини із сусідніми державами тощо.
Зародження літописання в Київській державі більшість істориків відносить до X ст. Академік Б. Рибаков появу першого Київського, так званого зводу Володимира, датує 996 — 997 pp., причому, на думку дослідника, йому передували лаконічні записи, які до нас не дійшли, але були включені до тексту. Аналогічної думки дотримується інший знавець літописів Л. Черепній, який датував виникнення літописання 996 р. Видатний український історик М. Грушевський висловив припущення про існування у Києві літописного зводу з 945 p. М. Брайчевський схильний віднести початок давньоукраїнського літописання до IX ст.
Найдавнішими літописними творами, що дійшли до нашого часу, є "Повість временних літ", "Київський літопис" (XII ст.) та "Галицько-Волинський літопис" (XIII ст. ). "Повість временних літ" збереглася у трьох редакціях і багатьох списках. її укладання пов'язують з ім'ям ченця Києво-Печерського монастиря Нестора. Це своєрідний вступ до вітчизняної історії, конспективний виклад подій, подекуди без їх точного датування, від створення світу до 1110 — 1113 pp., тобто до подій, свідком яких був сам Нестор. На думку вчених, у "Повісті" використані й більш ранні літописні тексти. Розповідь про слов'ян починається в ній з легенди про заснування Києва братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либідь. Поряд із відомостями про Київську землю тут наводяться дані про події у Візантії.
Объяснение:
А1 ответ: 4 (и всё это объединено сходными функциями,строением и происхождением)
А2 ответ: 2 (аналогично предыдущему заданию,надо только не забывать про межклеточное вещество)
А3 ответ: 2 (от латинского "гистос" -- ткань)
А4 ответ: 1 (он и образует железы)
А5 ответ: 1 (к соединительной ткани относятся,к примеру,кровь,лимфа,кости)
А6 ответ: 1 (часть функций регуляции принадлежит эндокринной системе,за счёт гормонов)
А7 ответ: 2 (после неё идут уже непосредственно бронхи)
А8 ответ: 2 (железистая -- эпителиальная,гладкая и поперечнополосатая -- мышечные)
А9 ответ: 2 (выстилка внутренних органов чаще всего образована однослойными эпителиями)
А10 ответ: 2 (это можно определить по наличию в ней большого количество межклеточного вещества)
А11 ответ: 3 (в свою очередь органы образуют системы органов)
А12 ответ: 3 (все остальные органы располагаются в брюшной полости)
В1 ответ: 135 (гладкие мышцы -- мышечная; железистая ткань и эпидермис -- эпителиальная)
В2 ответ: 135 (почки -- выделительная; гортань -- дыхательная; диафрагма тоже участвует в дыхании)
В3 ответ: 145 (сократимостью обладает мышечная ткань; эпителиальная ткань к регенерации (стоит только вспомнить,как затягивается порез на пальце); из клеток с длинными отростками состоит нервная ткань)
В4 ответ: А3 Б1 В2 Г1 Д1 Е2 (сокращение стенок кишечника возможно за счёт наличия мышечного слоя,а отложение питательных веществ в запас -- за счёт жировой ткани,разновидности эпителия)
В5 ответ: А1 Б1 В2 Г2 Д2 Е2 (поперечнополосатая мышечная образует скелетные мышцы,гладкая имеется в составе внутренних органов)