Година, яка вилучае свое мясо, Для приготування однієї порції смаженої риби з гарніром порібно: би 70 г, картоплі 70 г, олії 20 г, борошна бг. Скільки цих продуктів па приготування 40 порцій.
От введения школьных шкафчиков до отмены учебы по субботам. «ПУ» попросил порассуждать петербургских школьников о том, каких изменений в школе им не хватает.
1. Алена Груздева, ГБОУ школа №112 Выборгского района
«Я бы уменьшила количество человек в классе. Идеальное количество 25, а не 30 как у нас в школе. Также, я была бы рада ввести программу «Студенты по обмену». Еще одна хорошая идея – это ввести меню для вегетарианцев и диетическое меню»
2. Маргарита Титова, ГБОУ школа №112 Выборгского района
«Я очень хочу нам в школу пушистого охранника – собаку. Она смогла бы поднимать настроение ученикам. Еще одна идея, в которой меня поддержат многие – снижение цен на булочки в буфете.
Я хочу изучать французский язык, поэтому я нашла бы учителя по французскому для школы. Так как физкультура – один из моих любимых предметов, то я продлила бы уроки физкультуры и разрешила ученикам принимать там душ. Очень сложно изучать технические науки, поэтому я сделала бы распределение на гуманитарные и технические классы. Для атмосферы включала бы музыку на переменах. Отпускала бы всех учеников после каждого праздника, не только после 23 февраля и 8 марта. Во всех американских сериалах про подростков в школе есть газета, я хотела воплотить бы эту идею в нашей школе. Объявляла бы всю важную информацию через громкоговоритель, ведь так намного удобнее»
3. Маргарита Коробкина, Академическая Гимназия №56 Петроградского района
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
От введения школьных шкафчиков до отмены учебы по субботам. «ПУ» попросил порассуждать петербургских школьников о том, каких изменений в школе им не хватает.
1. Алена Груздева, ГБОУ школа №112 Выборгского района
«Я бы уменьшила количество человек в классе. Идеальное количество 25, а не 30 как у нас в школе. Также, я была бы рада ввести программу «Студенты по обмену». Еще одна хорошая идея – это ввести меню для вегетарианцев и диетическое меню»
2. Маргарита Титова, ГБОУ школа №112 Выборгского района
«Я очень хочу нам в школу пушистого охранника – собаку. Она смогла бы поднимать настроение ученикам. Еще одна идея, в которой меня поддержат многие – снижение цен на булочки в буфете.
Я хочу изучать французский язык, поэтому я нашла бы учителя по французскому для школы. Так как физкультура – один из моих любимых предметов, то я продлила бы уроки физкультуры и разрешила ученикам принимать там душ. Очень сложно изучать технические науки, поэтому я сделала бы распределение на гуманитарные и технические классы. Для атмосферы включала бы музыку на переменах. Отпускала бы всех учеников после каждого праздника, не только после 23 февраля и 8 марта. Во всех американских сериалах про подростков в школе есть газета, я хотела воплотить бы эту идею в нашей школе. Объявляла бы всю важную информацию через громкоговоритель, ведь так намного удобнее»
3. Маргарита Коробкина, Академическая Гимназия №56 Петроградского района
Объяснение:
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.