Долини – це лінійно витягнуті в плані, негативні форми флювиального рельєфу. Найбільш яскраво вони виражені в помірному поясі Північної півкулі нашої планети. Тут річкові долини являють собою досить складну і добре розгалужену ландшафтну мережу. Нерідко вони утворюють цілі системи, де одна долина може плавно переходити в іншу.
Річкова долина, як правило, чітко виражена в рельєфі і контрастує з навколишньою місцевістю. При цьому вона постійно розвивається і омолоджується.
Гірська́ рі́чка — річка, що протікає переважно в горах, в вузькій, глибокій долині з крутими берегами і кам'янистим руслом, загромадженим уламками гірських порід.
Для гірських річок характерні великі похили і швидкість течії, незначні глибини, часті пороги і водоспади, переважають розмивні процеси. Похили гірських річок становлять 60—80 м/км у верхів'ях та 5—10 м/км у пониззях. Швидкість течії від 1 до 4,5 м/сек і більше.
Відповідь:
Долини – це лінійно витягнуті в плані, негативні форми флювиального рельєфу. Найбільш яскраво вони виражені в помірному поясі Північної півкулі нашої планети. Тут річкові долини являють собою досить складну і добре розгалужену ландшафтну мережу. Нерідко вони утворюють цілі системи, де одна долина може плавно переходити в іншу.
Річкова долина, як правило, чітко виражена в рельєфі і контрастує з навколишньою місцевістю. При цьому вона постійно розвивається і омолоджується.
Гірська́ рі́чка — річка, що протікає переважно в горах, в вузькій, глибокій долині з крутими берегами і кам'янистим руслом, загромадженим уламками гірських порід.
Для гірських річок характерні великі похили і швидкість течії, незначні глибини, часті пороги і водоспади, переважають розмивні процеси. Похили гірських річок становлять 60—80 м/км у верхів'ях та 5—10 м/км у пониззях. Швидкість течії від 1 до 4,5 м/сек і більше.
Пояснення: