хелп солнце находится внутри облака нейтрального водорода с плотностью 0,1 атома в 1 см кубическом. Сравните это число с числом частиц в воздухе при норм условиях и в лучших вакуумных камерах, где 10^10 атомов приходится на 1 см кубический
Вільнянський край багатий на пам'ятні і історичні місця. Пам'ятники сивої давнини, періоду Німецько-радянської війни, сьогодення привертають увагу своєю значущістю, величністю, відграють важливу роль в процесі патріотичного виховання.
На території району розташовано 143 пам'ятки археології — кургани і курганні могильники. Найбільша кількість пам'яток археології зосереджена на землях Антонівської, Купріянівської, Михайло-Лукашівської, Павлівської сільських рад.
Чудові пам'ятки природи — Балчанська Балка і Росохувата Балка — розташовані неподалік Дніпра біля с. Петро-Свистунове Дніпровської сільської ради.
Поблизу с. Петрівського Любимівської сільської ради зберігся стародавній парк — так званий Петровський ліс, який належав до маєтку Г. Нейфельда, колишнього власника заводу сільськогосподарських машин.
В районі сіл Московка і Веселівське Московської сільської ради розташовані так звані Кащенківські ставки; вони належали родині Кащенків, з якої вийшли наші видатні земляки — М. Ф. Кащенко, біолог, академік і А. Ф. Кащенко, письменник і історик. Дитинство їх пройшло саме в цих місцях.
Багато пам'ятних знаків і історичних місць розповідають про події, пов'язані з періодом Великої Вітчизняної війни. У Вільнянському районі 48 братських могил часів Великої Вітчизняної війни, 2 братські могили часів громадянської війни, 16 пам'ятних знаків, присвячених історичним особистостям і подіям.
Серед них — Меморіал Слави у районному центрі. Тут поховано 773 радянських воїна, в тому числі — Герой радянського Союзу Я. В. Бочаров. Пам'ятник на честь подвигу Я. В. Бочарова — протитанкова гармата — розміщений біля районного краєзнавчого музею. На західній околиці міста — пам'ятник на честь героїчного рейду 25-го танкового корпусу — танк Т-34.
У братській могилі с. Тернівка покоїться прах Героя Радянського Союзу П. С. Зачиняєва. На території Меморіального комплексу в с. Гнаровське похована Герой Радянського Союзу В. О. Гнаровська. В с. Петро-Свистунове Дніпровської сільради розташований пам'ятний знак на честь форсування р. Дніпро військами 12-ї армії.
Вільнянський районний краєзнавчий музей зберігає предмети історії рідного краю від давніх часів до сьогодення. Музейна колекція нараховує понад 700 експонатів основного фонду. Тут є 7 експозиційних залів — Заселення краю, Початку XX ст., Революційних подій 1917—1920 рр., Зал 1920—1930 рр., Галерея Слави, Зал Великої Вітчизняної війни, Зал Сучасності. Крім екскурсійної діяльності, музей проводить науково-популяризаторську роботу, організовує масові заходи, систематично влаштовує виставки.
На державному обліку перебуває 8 музеїв на громадських засадах. Музей в с. Гнаровському розповідає про подвиг Героя Радянського Союзу Валерії Гнаровської. В с. Дніпрова — меморіальний музей І.С.Паторжинського, народного артиста СРСР. Музей Вільнянської гімназії «Світоч» розповідає про історію освіти нашого району. Цікаві історичні матеріали зібрані в Михайлівському, Михайло-Лукашівському, Привільненському музеях на громадських засадах.
Як пам'ятки архітектури привертають увагу православні храми — це Іллінська церква в с. Тернівка і Свято-Володимирський храм в м. Вільнянську.
Славяне вели преимущественно оседлый образ жизни и предпочитали селиться в лесах, у рек, болот или озер. Они строили деревянные дома-полуземлянки с крышами из ветвей, обмазанных глиной. Главным занятием славян было земледелие. Они сеяли пшеницу, рожь, просо, ячмень и гречиху, а в огородах выращивали репу, редьку, свёклу, капусту, лук и чеснок. Хлеб был главной пищей славян, поэтому зерно называли житом (от слова «жить»). У славян также широко было распространено скотоводство, бортничество, рыболовство, охота. Основными ремесленными занятиями было ткачество, гончарное и кузнечное дело. Славяне жили общинами, сначала родовыми, потом соседскими. Управляли обществом выборные старейшины, а впоследствии общее собрание – вече.
Согласно византийским летописным источникам славяне были высокими, светловолосыми с серыми глазами. Византийские авторы, конечно, пренебрежительно отзывались о быте славян, называя их жилища жалкими, а язык и обычаи варварскими, но при этом уважительно относились к храбрости славян и восхищались их силой и выносливостью. Так, византийский писатель VI века Маврикий-Стратег отдавал должное военной смекалке славян, которые «врагов любят они подстеречь в лесной чаще, в ущельях и крутизнах; пользуются в достаточной мере засадами, внезапными нападениями и хитростями, и ночью, и днем изобретая всевозможные способы борьбы».
Славяне отличались дружелюбностью и гостеприимством. Они мирно сосуществовали практически со всеми окружающими племенами, но, если приходилось воевать – собирали ополчение и били врага до полного его уничтожения.
Объяснение:
сторичні і пам'ятні місця Вільнянського району
Вільнянський край багатий на пам'ятні і історичні місця. Пам'ятники сивої давнини, періоду Німецько-радянської війни, сьогодення привертають увагу своєю значущістю, величністю, відграють важливу роль в процесі патріотичного виховання.
На території району розташовано 143 пам'ятки археології — кургани і курганні могильники. Найбільша кількість пам'яток археології зосереджена на землях Антонівської, Купріянівської, Михайло-Лукашівської, Павлівської сільських рад.
Чудові пам'ятки природи — Балчанська Балка і Росохувата Балка — розташовані неподалік Дніпра біля с. Петро-Свистунове Дніпровської сільської ради.
Поблизу с. Петрівського Любимівської сільської ради зберігся стародавній парк — так званий Петровський ліс, який належав до маєтку Г. Нейфельда, колишнього власника заводу сільськогосподарських машин.
В районі сіл Московка і Веселівське Московської сільської ради розташовані так звані Кащенківські ставки; вони належали родині Кащенків, з якої вийшли наші видатні земляки — М. Ф. Кащенко, біолог, академік і А. Ф. Кащенко, письменник і історик. Дитинство їх пройшло саме в цих місцях.
Багато пам'ятних знаків і історичних місць розповідають про події, пов'язані з періодом Великої Вітчизняної війни. У Вільнянському районі 48 братських могил часів Великої Вітчизняної війни, 2 братські могили часів громадянської війни, 16 пам'ятних знаків, присвячених історичним особистостям і подіям.
Серед них — Меморіал Слави у районному центрі. Тут поховано 773 радянських воїна, в тому числі — Герой радянського Союзу Я. В. Бочаров. Пам'ятник на честь подвигу Я. В. Бочарова — протитанкова гармата — розміщений біля районного краєзнавчого музею. На західній околиці міста — пам'ятник на честь героїчного рейду 25-го танкового корпусу — танк Т-34.
У братській могилі с. Тернівка покоїться прах Героя Радянського Союзу П. С. Зачиняєва. На території Меморіального комплексу в с. Гнаровське похована Герой Радянського Союзу В. О. Гнаровська. В с. Петро-Свистунове Дніпровської сільради розташований пам'ятний знак на честь форсування р. Дніпро військами 12-ї армії.
Вільнянський районний краєзнавчий музей зберігає предмети історії рідного краю від давніх часів до сьогодення. Музейна колекція нараховує понад 700 експонатів основного фонду. Тут є 7 експозиційних залів — Заселення краю, Початку XX ст., Революційних подій 1917—1920 рр., Зал 1920—1930 рр., Галерея Слави, Зал Великої Вітчизняної війни, Зал Сучасності. Крім екскурсійної діяльності, музей проводить науково-популяризаторську роботу, організовує масові заходи, систематично влаштовує виставки.
На державному обліку перебуває 8 музеїв на громадських засадах. Музей в с. Гнаровському розповідає про подвиг Героя Радянського Союзу Валерії Гнаровської. В с. Дніпрова — меморіальний музей І.С.Паторжинського, народного артиста СРСР. Музей Вільнянської гімназії «Світоч» розповідає про історію освіти нашого району. Цікаві історичні матеріали зібрані в Михайлівському, Михайло-Лукашівському, Привільненському музеях на громадських засадах.
Як пам'ятки архітектури привертають увагу православні храми — це Іллінська церква в с. Тернівка і Свято-Володимирський храм в м. Вільнянську.
Согласно византийским летописным источникам славяне были высокими, светловолосыми с серыми глазами. Византийские авторы, конечно, пренебрежительно отзывались о быте славян, называя их жилища жалкими, а язык и обычаи варварскими, но при этом уважительно относились к храбрости славян и восхищались их силой и выносливостью. Так, византийский писатель VI века Маврикий-Стратег отдавал должное военной смекалке славян, которые «врагов любят они подстеречь в лесной чаще, в ущельях и крутизнах; пользуются в достаточной мере засадами, внезапными нападениями и хитростями, и ночью, и днем изобретая всевозможные способы борьбы».
Славяне отличались дружелюбностью и гостеприимством. Они мирно сосуществовали практически со всеми окружающими племенами, но, если приходилось воевать – собирали ополчение и били врага до полного его уничтожения.