В сказках А. С. Пушкина и в народных сказках всегда добро побеждает зло. В основу сказок А. С. Пушкина легли народные сказки, которые рассказывала ему в детстве няня Арина Родионовна. Народные сказки обычно заканчиваются: "так и повелось с тех пор, стали жить-поживать да добра наживать" ("Белая уточка", "Иван-царевич и серый волк", "Морской царь и Василиса Премудрая"), "тут и сказке конец, а кто слушал - молодец!" ("Маша и медведь", "Морозко", "Колобок"), "честным пирком да за свадебку" ("Сивка-бурка"). У Пушкина сказки заканчиваются: "Я там был, мёд, пиво пил, Да усы лишь обмочил." ("Сказка о мёртвой царевне и о семи богатырях", "Сказка о царе Салтане") или назиданием: "А Балда приговаривал с укоризной: «Не гонялся бы ты, поп, за дешевизной». ("Сказка о попе и о работнике его Балде").
Привіт юрко мені дуже прикро через вашу сварку з тосею я вважаю вам треба помиритись .і в цьому я тобі до на мою думку тобі треба повернутись в село .побачитись з тосею .і відверто признатись що коли ти взяв каченят до себе то зробив це не обнумано не думаючи про наслідки але зараз ти все зрозумів і готивий виправитись . поробіцяй тосі що нічого подібного більше не зробиш. тося це дуже добра та вихована дівчинка вона тебе пробачить та зрозуміє таким чином мені здається ви помиретесь.бувай.
