ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
Кыргызстан дегенде ар бир жаран кооз тоолорду толгон токойлорду элестетет. Кыргызстан орто Азияда жайгашкан жана кооздогон көлдөр зор тоолору менен белгилүү. Башка өлкөдөн келген туристтер бизди көрүп, биздин мамлекеттин кооздугуна суктанышат. Биздин өлкө кичинекей. Алаканга бата турган Кыргызстан . Жана биз аны коргошубуз керек . Себеби Кыргызстан бул биздин мекен. Биздин киндиктен кан тамган жери. Туулган жердин топурагы алтын деп бекеринен айтылбаса керек, кайсыл жерде болбосоң Америкада Европада өз жериңди унутпа. Биздин өлкө үчүн көптөгөн баатырлар өз жанын берген. Биздин өлкө эгемендуу болсун деп канчалаган адамдар өз жанын берген. Азыр билим алуу үчүн баардык шарттар түзүлгөн. Жана биз ата бабаларыбызды уят кылбай мекенибизди өнүктүрүп жана өстүрүп келишибиз керек . өз элибизди билип , Кыргызстанды көздүн карегиндей сактап калуу керек
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
Кыргызстан
Кыргызстан дегенде ар бир жаран кооз тоолорду толгон токойлорду элестетет. Кыргызстан орто Азияда жайгашкан жана кооздогон көлдөр зор тоолору менен белгилүү. Башка өлкөдөн келген туристтер бизди көрүп, биздин мамлекеттин кооздугуна суктанышат. Биздин өлкө кичинекей. Алаканга бата турган Кыргызстан . Жана биз аны коргошубуз керек . Себеби Кыргызстан бул биздин мекен. Биздин киндиктен кан тамган жери. Туулган жердин топурагы алтын деп бекеринен айтылбаса керек, кайсыл жерде болбосоң Америкада Европада өз жериңди унутпа. Биздин өлкө үчүн көптөгөн баатырлар өз жанын берген. Биздин өлкө эгемендуу болсун деп канчалаган адамдар өз жанын берген. Азыр билим алуу үчүн баардык шарттар түзүлгөн. Жана биз ата бабаларыбызды уят кылбай мекенибизди өнүктүрүп жана өстүрүп келишибиз керек . өз элибизди билип , Кыргызстанды көздүн карегиндей сактап калуу керек