Пусть дано круг (О, R), АВ i CD - хорды, АВ = CD.
Докажем, что расстояние от хорды АВ i от хорды CD к центру piвнi.
Рассмотрим ΔЛОВ i ΔDOC.
1) АО = OD
} как радиусы круга.
2) ПО = СО
3) АВ = CD (по условию).
Итак, ΔАОВ = ΔDOC за III признаком piвностi треугольников.
Проведем OK ┴ AB i ОМ ┴ CD.
ΔЛОВ i ΔCOD - ривнобедрен1и (АО = ОВ = СО = OD = R).
3 этого следует, что ∟A = ∟B = ∟C = ∟D.
Рассмотрим ΔАОК i ΔDOM.
1) АО = OD (как радиусы).
2) ∟А = ∟D (ΔАОВ = ΔDOC).
3) ∟AKO = ∟DMO = 90 ° (ОК ┴ АВ, ОМ ┴ CD).
Итак, ΔАОК = ΔDOM за гипотенузой и острым углом.
Тогда ОК = ОМ. ОК - расстояние от т. В к АВ.
ОМ - расстояние от т. В к CD.
У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину
італійського художника доби Відродження
Леонардо да Вінчі «Джоконда» . Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа". Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі . Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У
фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір-пересторога, попередження про катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного
Докажем, что расстояние от хорды АВ i от хорды CD к центру piвнi.
Рассмотрим ΔЛОВ i ΔDOC.
1) АО = OD
} как радиусы круга.
2) ПО = СО
3) АВ = CD (по условию).
Итак, ΔАОВ = ΔDOC за III признаком piвностi треугольников.
Проведем OK ┴ AB i ОМ ┴ CD.
ΔЛОВ i ΔCOD - ривнобедрен1и (АО = ОВ = СО = OD = R).
3 этого следует, что ∟A = ∟B = ∟C = ∟D.
Рассмотрим ΔАОК i ΔDOM.
1) АО = OD (как радиусы).
2) ∟А = ∟D (ΔАОВ = ΔDOC).
3) ∟AKO = ∟DMO = 90 ° (ОК ┴ АВ, ОМ ┴ CD).
Итак, ΔАОК = ΔDOM за гипотенузой и острым углом.
Тогда ОК = ОМ. ОК - расстояние от т. В к АВ.
ОМ - расстояние от т. В к CD.
Объяснение:
У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину
італійського художника доби Відродження
Леонардо да Вінчі «Джоконда» . Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа". Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному охочому плюнути на картину Леонардо да Вінчі . Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У
фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір-пересторога, попередження про катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного
відродження кожної людини.