Тема любові, звичайно основна. Причому зачіпається вона не тільки в контексті відносин Ромео і Джульєтти, але і виступаючи в якості важливої сфери людського життя. Про неї говорять багато персонажів, кожен бачить в ній свое.
Крім любові між чоловіком і жінкою, в трагедії велике місце відводиться межі між любов’ю і закоханістю, юнацькою пристрастю. Виділяється і тема материнської, батьківської, одним словом родинної любові, а також любові годувальниці до Джульєтти.Трагедія «Ромео і Джульєтта» як саме життя сповнена тем, проблем і їх рішень. Але якщо проблему автор ставить ясно, чітко – вона виходить від самих персонажів, то шляхів її вирішення завжди кілька. Герої проходять лише один з них. Саме ця цінність п’єси як досвіду поколінь, як ілюстрації загальнолюдських вічних проблем, з якимистикаються все нові і нові епохи, і є причиною її живучості.
<Спросят: кто же из поэтов вполне осуществил идеал поэта? ответ самый простой: никто. Ещё не один ангел не сходил с неба играть перед людьми на лире… Но здесь главное не в достижении, а в стремлении достигнуть>. Именно неуёмное стремление приблизиться к недостижимой тайне самовитого Слова, желание достигнуть художественного совершенства и отличает одного из самых интересных авторов. Особенно ярко это качество проявляется в его попытках сонетов великого английского поэта и драматурга Уильяма Шекспира.
Тема любові, звичайно основна. Причому зачіпається вона не тільки в контексті відносин Ромео і Джульєтти, але і виступаючи в якості важливої сфери людського життя. Про неї говорять багато персонажів, кожен бачить в ній свое.
Крім любові між чоловіком і жінкою, в трагедії велике місце відводиться межі між любов’ю і закоханістю, юнацькою пристрастю. Виділяється і тема материнської, батьківської, одним словом родинної любові, а також любові годувальниці до Джульєтти.Трагедія «Ромео і Джульєтта» як саме життя сповнена тем, проблем і їх рішень. Але якщо проблему автор ставить ясно, чітко – вона виходить від самих персонажів, то шляхів її вирішення завжди кілька. Герої проходять лише один з них. Саме ця цінність п’єси як досвіду поколінь, як ілюстрації загальнолюдських вічних проблем, з якимистикаються все нові і нові епохи, і є причиною її живучості.
<Спросят: кто же из поэтов вполне осуществил идеал поэта? ответ самый простой: никто. Ещё не один ангел не сходил с неба играть перед людьми на лире… Но здесь главное не в достижении, а в стремлении достигнуть>. Именно неуёмное стремление приблизиться к недостижимой тайне самовитого Слова, желание достигнуть художественного совершенства и отличает одного из самых интересных авторов. Особенно ярко это качество проявляется в его попытках сонетов великого английского поэта и драматурга Уильяма Шекспира.