ответ:1237 – 1241 Нашествие монголо-татарских войск во главе с ханом Батыем на Русь
1237, дек. Разрушение монголо-татарами Рязани
1238, янв. – фев. Взятие и разрушение монголо-татарами Коломны, Москвы, Владимира, Ростова, Суздаля, Ярославля, Костромы, Углича, Галича, Дмитрова, Твери, Переяславля-Залесского, Юрьева, Торжка и других городов Северо-Восточной Руси
1238, 4 мар. Поражение объединенного войска князей Северо-Восточной Руси в битве с монголо-татарами на р. Сить. Гибель великого князя Владимирского Юрия Всеволодовича
1238 – 1246 Великое княжение во Владимире Ярослава Всеволодовича
1239 Вторжение войск Батыя в Южнорусские земли. Разорение Переяславля, Чернигова
1240 – 1241 Захват рыцарями Ливонского ордена (основан в 1237 в результате слияния Тевтонского ордена и Ордена меченосцев) русских крепостей Изборск, Псков, Копорье
1240, сен. – дек. Осада и взятие Киева войсками Батыя
1240, 15 июл. Невская битва. Разгром войском Александра Ярославича Невского шведского войска
1242, 5 апр. Разгром войском князя Александра Ярославича Невского рыцарей Ливонского ордена на Чудском озере («Ледовое побоище»)
Нач. 1240-х Образование государства Золотая Орда (Улус Джучи)
1252 – 1263 Великое княжение Александра Ярославича Невского во Владимире
1250-е Перепись населения («число»), организованная монголо-татарами с целью введения централизованной налоговой системы
1257 Восстание в Новгороде против переписи населения
1261 Учреждение православной епархии в столице Золотой Орды – Сарае
1262 Восстания в Ростове, Суздале, Владимире, Ярославле против сборщиков монголо-татарской дани и откупщиков; сбор дани передан русским князьям
1262 Договор между великим князем владимирским Александром Ярославичем Невским и великим князем Литовским Миндовгом о совместной борьбе с Ливонским орденом
1264 – 1272 Великое княжение во Владимире Ярослава Ярославича Тверского
1266 – 1282 Участие русских князей в походах Золотой Орды на Кавказ, Византию, Литву
1268 Поход в Ливонию и победа войска псковичей, новгородцев, владимиро-суздальцев над немецкими и датскими рыцарями при Раковоре
1269 Поход ливонцев на Псков. Мир с Ливонским орденом. Стабилизация западных границ Новгорода и Пскова Между 1276 и
1282 – 1303 Княжение Даниила Александровича в Москве. Основание первого в окрестностях Москвы Данилова монастыря (около 1282)
1281 – 1282
1293 – 1304 с перерывами Великое княжение Андрея Александровича Городецкого во Владимире
1285 – 1318 Княжение Михаила Ярославича в Твери; великий князь Владимирский
(1305 – 1317)
1299 Переезд митрополита Максима из Киева во Владимир-на-Клязьме
XIV век
1301 – 1303 Присоединение к Москве Коломны и Можайска
1303 – 1325 Княжение Юрия Даниловича в Москве. Начало борьбы Москвы и Твери за великое княжение
1315 – 1316 Поход князя Михаила Тверского и ордынского войска на Новгород. Поражение новгородцев у Торжка
1317 – 1322 Великое княжение во Владимире Юрия Даниловича Московского
Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрові комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися найчастіше за рахунок іншої людини і, як правило, нечесними методами. Викриваючи таких спритних людців, Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити.
Мольєр обстоює в комедіях не лише вільнодумство ("Тартюф"), а й терпимість до людини. За незначними винятками, його персонажі викликають у глядача не гнів, а веселий сміх. Мольєр вірив у високу шляхетність людини. За його переконаннями, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.
Російський драматург Олександр Грибоєдов частково використовував сюжет Мольєрової комедії "Мізантроп" для п'єси "Горе з розуму". Українські корифеї театру на рубежі ХІХ-ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет "Мартина Борулі" Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла Кропивницького "Глитай, або ж Павук" дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана у "Камінному господарі".
ответ:1237 – 1241 Нашествие монголо-татарских войск во главе с ханом Батыем на Русь
1237, дек. Разрушение монголо-татарами Рязани
1238, янв. – фев. Взятие и разрушение монголо-татарами Коломны, Москвы, Владимира, Ростова, Суздаля, Ярославля, Костромы, Углича, Галича, Дмитрова, Твери, Переяславля-Залесского, Юрьева, Торжка и других городов Северо-Восточной Руси
1238, 4 мар. Поражение объединенного войска князей Северо-Восточной Руси в битве с монголо-татарами на р. Сить. Гибель великого князя Владимирского Юрия Всеволодовича
1238 – 1246 Великое княжение во Владимире Ярослава Всеволодовича
1239 Вторжение войск Батыя в Южнорусские земли. Разорение Переяславля, Чернигова
1240 – 1241 Захват рыцарями Ливонского ордена (основан в 1237 в результате слияния Тевтонского ордена и Ордена меченосцев) русских крепостей Изборск, Псков, Копорье
1240, сен. – дек. Осада и взятие Киева войсками Батыя
1240, 15 июл. Невская битва. Разгром войском Александра Ярославича Невского шведского войска
1242, 5 апр. Разгром войском князя Александра Ярославича Невского рыцарей Ливонского ордена на Чудском озере («Ледовое побоище»)
Нач. 1240-х Образование государства Золотая Орда (Улус Джучи)
1252 – 1263 Великое княжение Александра Ярославича Невского во Владимире
1250-е Перепись населения («число»), организованная монголо-татарами с целью введения централизованной налоговой системы
1257 Восстание в Новгороде против переписи населения
1261 Учреждение православной епархии в столице Золотой Орды – Сарае
1262 Восстания в Ростове, Суздале, Владимире, Ярославле против сборщиков монголо-татарской дани и откупщиков; сбор дани передан русским князьям
1262 Договор между великим князем владимирским Александром Ярославичем Невским и великим князем Литовским Миндовгом о совместной борьбе с Ливонским орденом
1264 – 1272 Великое княжение во Владимире Ярослава Ярославича Тверского
1266 – 1282 Участие русских князей в походах Золотой Орды на Кавказ, Византию, Литву
1268 Поход в Ливонию и победа войска псковичей, новгородцев, владимиро-суздальцев над немецкими и датскими рыцарями при Раковоре
1269 Поход ливонцев на Псков. Мир с Ливонским орденом. Стабилизация западных границ Новгорода и Пскова Между 1276 и
1282 – 1303 Княжение Даниила Александровича в Москве. Основание первого в окрестностях Москвы Данилова монастыря (около 1282)
1281 – 1282
1293 – 1304 с перерывами Великое княжение Андрея Александровича Городецкого во Владимире
1285 – 1318 Княжение Михаила Ярославича в Твери; великий князь Владимирский
(1305 – 1317)
1299 Переезд митрополита Максима из Киева во Владимир-на-Клязьме
XIV век
1301 – 1303 Присоединение к Москве Коломны и Можайска
1303 – 1325 Княжение Юрия Даниловича в Москве. Начало борьбы Москвы и Твери за великое княжение
1315 – 1316 Поход князя Михаила Тверского и ордынского войска на Новгород. Поражение новгородцев у Торжка
1317 – 1322 Великое княжение во Владимире Юрия Даниловича Московского
Объяснение:там есть 7 и не только 7
Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрові комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися найчастіше за рахунок іншої людини і, як правило, нечесними методами. Викриваючи таких спритних людців, Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити.
Мольєр обстоює в комедіях не лише вільнодумство ("Тартюф"), а й терпимість до людини. За незначними винятками, його персонажі викликають у глядача не гнів, а веселий сміх. Мольєр вірив у високу шляхетність людини. За його переконаннями, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.
Російський драматург Олександр Грибоєдов частково використовував сюжет Мольєрової комедії "Мізантроп" для п'єси "Горе з розуму". Українські корифеї театру на рубежі ХІХ-ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п'єси "Міщанин-шляхтич" був створений сюжет "Мартина Борулі" Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла Кропивницького "Глитай, або ж Павук" дечим нагадує Мольєрового Тартюфа. Леся Українка звернулася до образу Дон Жуана у "Камінному господарі".
Подробнее - на -
Объяснение: