Кожна сучасна держава прагне до демократії. Народ хоче сам контролювати державу у якій живе. А що стосовно шкіл? Чи можна вважати українські школи справді демократичними? Зараз, хотілося б детальніше розглянути демократію саме як принцип організації та діяльності громадських організацій. Розглянемо головну ознаку демократії - “Народ — верховне джерело влади”. Звідси ми маємо, що якимось чином, усі учасники учбового процесу, повинні впливати на усі питання, щодо учбового процесу. Якщо вчителі ще можуть впливати на нього, через якісь педагогічні ради, то щодо учнів ситуація зовсім інша. Дуже велика кількість учнів. - адже важко спитати думку кожного. Гаразд, методом анкетування ми зможемо подолати цю проблему, тепер велика кількість опитуваних не є загрозою шкільній демократії. Одразу перед нами постає наступна проблема, некомпетентність деяких учнів. Наприклад учні молодших класів ще не можуть оцінити ситуацію в цілому і їх взагалі не дуже хвилює, що від них хочуть. Але кому усим цим займатися? Адже у школі не предбачено людини с такими обов'язками та й навряд чи одна людина з цим впроється. Але звичайно, все не так погано як може здатися, для цього й було створено учнівське самоврядування.І як на мене це був перший крок до справжньої шкільної демократії. Бо це дуже схоже на представницьку демократію і тепер учні можуть впливати на рішення деяких питань стосовно шкільного життя. Але на жаль, у багатьох школах, до парламента дуже рідко прислуховуються, якщо взагалі прислуховуються. І учнівський парламент перетворюється просто на організацію, що виконує усі дані їй доручення з боку вищих органів влади. І ще одне важливе питання, яке мені хотілося б зачепити, це високий рівень свідомості громадян у демократичній державі. Тобто громадяни самі повинні хотіти, щось змінити або впливати на якісь рішення стосовно держави. Адже часто серед людей поширена думка: “Чому я повинен щось робити, якщо це може зробити хтось інший?”. Ця ситуація не обходить стороною і школи, адже учні задоволені залишатися бездіяльними. І на мою думку, щоб у школах панувала справжня демократія, учні повинні самі прагнути залучитись до шкільного життя, інакше усе раніше описане буде марним. Так у 80-х роках 20 століття почала формуватися нова модель школи. Кен Робінсон і Лу Ароніка у книзі “Школа майбутнього” пишуть: “1987 рок Яков Гект заснував школу де за кожне рішення, що стосовно навчальної програми, голосували учні, вчителі й батьки. Гадерська школа була названа “першою в світі демократичною школою”” Учні отримали можливість вибирати, що й як вони хочуть вивчати. Так модель почала швидко поширюватись у США та у європейських країнах. Сьогодні вона передбачає вирішення усіх питань колегіально. Виникає проблема, яка потребує вирішення: 1.Формується загальна воля, що потребує вирушення (референдум на прикладі держави) 2.Альтернативи обговорюються з учнями, вчителями, батьками та адміністрацією 3.Рішення приймають на загальних зборах чи органом самоврядування. 4.Адміністрація та вчителі виступають радниками і рівноправними учасниками прийняття рішень. Яким є такий шкільний устрій, гарним чи поганим кожен вирішує сам для себе. На мою думку, навіть такий устрій демократії може мати свої недоліки. І підсумовуючи усе вище описане, хочу сказати, що як на мене, школа вже простір демократії. Звичайно, не такий бездоганний, хотілося б, але зміни потребують часу і багато зусиль. І на останок, хочу зосередити вашу увагу на тому, що попри все в Україні в 2017 році запустили проект “Демократична зміна”, який спрямований саме на те, щоб відбулися значні зміни в школах
"В общежитии или в казарме. Пока человек спит вынести его на кровати в туалет. По команде "подъём" он вскакивает, а вокруг одни унитазы.. .И одежды нет. "
Прикол с ниткой.
В кровать жертвы под зигзагообразным методом укладывается нитка. Другой конец протягивается за дверь так, чтобы при натяжении нитка не поднималась и ее не было видно. Когда вечером жертва ложится в кровать, нитка потихоньку вытаскивается (ощущение шевелящегося насекомого) .
Розыгрышь с падающим потолком.
Над спящим человеком натягивается его ласково будят со словами к примеру: "Андрюша-а-а.. .Потолок падает. " Кое-кто сильно пугается. .
Тапки не идут.
Ботинки (чужие) можно прибивать гвоздями к стенке во время сна хозяина, как вариант приклееть тапки к полу.
Таз с водой соседу у кровати можно поставить тазик с холодной водой.
Розыгрышь с хлебными крошками.
Под на матрац сыпятся свежие хлебные крошки, часиков через 2-3 от тепла человека они высыхают, ну а дальше ...всем весело!
Прикол с листом газеты.
"В студенческом общежитии соседу или близкому человеку дома под ложится лист газеты. Жертва ложится на кровать и слышит легкое шуршание. Розыгрыш безобидный, но интересно наблюдать за процессом осознания проблемы человеком и ее решения
Прикол армейско-баночный.
Необходимые условия: двухъярусная кровать, спящий человек (на нижней кровати) , трех - ,можно пяти-литровая банка, плотный шарф или полотенце. В вышеупомянутую банку наливается вода, полотенце или шарф завязываются на узел или несколько узлов и засовываются в банку. Банка крепится на верхней кровати вверх ногами, так, чтобы вода через свисающее полотенце, капала на лицо спящей внизу жертвы. Не думаю, что кто-то выдержит такой "душ" более чем три минуты и обязательно Первой реакцией такого будет дернуть, что есть силы, за свисающий конец. Результат - три или пять (в зависимости от банки) литров холодной воды для окончательного пробуждения.
Розыгрыш с полотенцем.
Нужно дождаться пока подопытный заснет, потом с него аккуратно снимают одеяло, накрывают небольшим полотенцем и открывают окно (чтобы эффект был ярче) . Через пару минут вы наблюдаете довольно прикольную картину, как несчастный подопытный пытается сложиться до небывало маленьких размеров.
Низкая кровать.
Продолжая предыдущий розыгрыш, на следующую ночь эксперимент можно усложнить вторым розыгрышем. Этого же товарища аккуратно снимают с кровати вместе с матрацом и кладут на пол. Потом, становясь на колени, один из его "друзей" резко будит подопытного и долго смеется, наблюдая как последний пытается резко вскочить на ноги с матраца. .
Прикол с кроватью-2.
Я знаю случай, происшедший в спортивном лагере, когда ночью одного любителя поспать его товарищи по палате тихонько вынесли вместе с кроватью за пределы корпуса, отнесли в лесок и там поставили на опушке на значительном удалении от лагеря. Разумеется, одежда и пр. остались в палате. Утром, часиков эдак в 5, клиент от необычайной свежести, потянулся, открыл глаза, оглянулся ...Короче говоря и со вкусом.
Прикол с удалением волос.
Жертва - мужчина. Для осуществления берется крем для удаления волос. Небольшие участки волосатых ног спящей жертвы намазывают этим кремом. Важно не мазать все целиком, а то будет не смешно ! "Для отвода глаз" ноги смазываются зубной пастой. Утром жертва будет сильно кричать и когда пойдет смывать пасту, вместе в ней "смоются" и волосы с намазанных участков. В результате - "чернобыльские" лысые пятна на ногах. Особенно хорошо проделывать это летом, перед походом на пляж! Кроме ног можно мазать и другие волосатые части тела.
у нас в лагере были жестокие приколы:
один раз парню брови побрили, сверху монобровь маркером нарисовали и всё это дело пастой замазали. истерик потом былооо.. .
пацаны, решившись отомстить, девкам их прокладками все окна обклеили.
Кожна сучасна держава прагне до демократії. Народ хоче сам контролювати державу у якій живе. А що стосовно шкіл? Чи можна вважати українські школи справді демократичними? Зараз, хотілося б детальніше розглянути демократію саме як принцип організації та діяльності громадських організацій. Розглянемо головну ознаку демократії - “Народ — верховне джерело влади”. Звідси ми маємо, що якимось чином, усі учасники учбового процесу, повинні впливати на усі питання, щодо учбового процесу. Якщо вчителі ще можуть впливати на нього, через якісь педагогічні ради, то щодо учнів ситуація зовсім інша. Дуже велика кількість учнів. - адже важко спитати думку кожного. Гаразд, методом анкетування ми зможемо подолати цю проблему, тепер велика кількість опитуваних не є загрозою шкільній демократії. Одразу перед нами постає наступна проблема, некомпетентність деяких учнів. Наприклад учні молодших класів ще не можуть оцінити ситуацію в цілому і їх взагалі не дуже хвилює, що від них хочуть. Але кому усим цим займатися? Адже у школі не предбачено людини с такими обов'язками та й навряд чи одна людина з цим впроється. Але звичайно, все не так погано як може здатися, для цього й було створено учнівське самоврядування.І як на мене це був перший крок до справжньої шкільної демократії. Бо це дуже схоже на представницьку демократію і тепер учні можуть впливати на рішення деяких питань стосовно шкільного життя. Але на жаль, у багатьох школах, до парламента дуже рідко прислуховуються, якщо взагалі прислуховуються. І учнівський парламент перетворюється просто на організацію, що виконує усі дані їй доручення з боку вищих органів влади. І ще одне важливе питання, яке мені хотілося б зачепити, це високий рівень свідомості громадян у демократичній державі. Тобто громадяни самі повинні хотіти, щось змінити або впливати на якісь рішення стосовно держави. Адже часто серед людей поширена думка: “Чому я повинен щось робити, якщо це може зробити хтось інший?”. Ця ситуація не обходить стороною і школи, адже учні задоволені залишатися бездіяльними. І на мою думку, щоб у школах панувала справжня демократія, учні повинні самі прагнути залучитись до шкільного життя, інакше усе раніше описане буде марним. Так у 80-х роках 20 століття почала формуватися нова модель школи. Кен Робінсон і Лу Ароніка у книзі “Школа майбутнього” пишуть: “1987 рок Яков Гект заснував школу де за кожне рішення, що стосовно навчальної програми, голосували учні, вчителі й батьки. Гадерська школа була названа “першою в світі демократичною школою”” Учні отримали можливість вибирати, що й як вони хочуть вивчати. Так модель почала швидко поширюватись у США та у європейських країнах. Сьогодні вона передбачає вирішення усіх питань колегіально. Виникає проблема, яка потребує вирішення: 1.Формується загальна воля, що потребує вирушення (референдум на прикладі держави) 2.Альтернативи обговорюються з учнями, вчителями, батьками та адміністрацією 3.Рішення приймають на загальних зборах чи органом самоврядування. 4.Адміністрація та вчителі виступають радниками і рівноправними учасниками прийняття рішень. Яким є такий шкільний устрій, гарним чи поганим кожен вирішує сам для себе. На мою думку, навіть такий устрій демократії може мати свої недоліки. І підсумовуючи усе вище описане, хочу сказати, що як на мене, школа вже простір демократії. Звичайно, не такий бездоганний, хотілося б, але зміни потребують часу і багато зусиль. І на останок, хочу зосередити вашу увагу на тому, що попри все в Україні в 2017 році запустили проект “Демократична зміна”, який спрямований саме на те, щоб відбулися значні зміни в школах
Розыгрыш с кроватью.
"В общежитии или в казарме. Пока человек спит вынести его на кровати в туалет. По команде "подъём" он вскакивает, а вокруг одни унитазы.. .И одежды нет. "
Прикол с ниткой.
В кровать жертвы под зигзагообразным методом укладывается нитка. Другой конец протягивается за дверь так, чтобы при натяжении нитка не поднималась и ее не было видно. Когда вечером жертва ложится в кровать, нитка потихоньку вытаскивается (ощущение шевелящегося насекомого) .
Розыгрышь с падающим потолком.
Над спящим человеком натягивается его ласково будят со словами к примеру: "Андрюша-а-а.. .Потолок падает. " Кое-кто сильно пугается. .
Тапки не идут.
Ботинки (чужие) можно прибивать гвоздями к стенке во время сна хозяина, как вариант приклееть тапки к полу.
Таз с водой соседу у кровати можно поставить тазик с холодной водой.
Розыгрышь с хлебными крошками.
Под на матрац сыпятся свежие хлебные крошки, часиков через 2-3 от тепла человека они высыхают, ну а дальше ...всем весело!
Прикол с листом газеты.
"В студенческом общежитии соседу или близкому человеку дома под ложится лист газеты. Жертва ложится на кровать и слышит легкое шуршание. Розыгрыш безобидный, но интересно наблюдать за процессом осознания проблемы человеком и ее решения
Прикол армейско-баночный.
Необходимые условия: двухъярусная кровать, спящий человек (на нижней кровати) , трех - ,можно пяти-литровая банка, плотный шарф или полотенце. В вышеупомянутую банку наливается вода, полотенце или шарф завязываются на узел или несколько узлов и засовываются в банку. Банка крепится на верхней кровати вверх ногами, так, чтобы вода через свисающее полотенце, капала на лицо спящей внизу жертвы. Не думаю, что кто-то выдержит такой "душ" более чем три минуты и обязательно Первой реакцией такого будет дернуть, что есть силы, за свисающий конец. Результат - три или пять (в зависимости от банки) литров холодной воды для окончательного пробуждения.
Розыгрыш с полотенцем.
Нужно дождаться пока подопытный заснет, потом с него аккуратно снимают одеяло, накрывают небольшим полотенцем и открывают окно (чтобы эффект был ярче) . Через пару минут вы наблюдаете довольно прикольную картину, как несчастный подопытный пытается сложиться до небывало маленьких размеров.
Низкая кровать.
Продолжая предыдущий розыгрыш, на следующую ночь эксперимент можно усложнить вторым розыгрышем. Этого же товарища аккуратно снимают с кровати вместе с матрацом и кладут на пол. Потом, становясь на колени, один из его "друзей" резко будит подопытного и долго смеется, наблюдая как последний пытается резко вскочить на ноги с матраца. .
Прикол с кроватью-2.
Я знаю случай, происшедший в спортивном лагере, когда ночью одного любителя поспать его товарищи по палате тихонько вынесли вместе с кроватью за пределы корпуса, отнесли в лесок и там поставили на опушке на значительном удалении от лагеря. Разумеется, одежда и пр. остались в палате. Утром, часиков эдак в 5, клиент от необычайной свежести, потянулся, открыл глаза, оглянулся ...Короче говоря и со вкусом.
Прикол с удалением волос.
Жертва - мужчина. Для осуществления берется крем для удаления волос. Небольшие участки волосатых ног спящей жертвы намазывают этим кремом. Важно не мазать все целиком, а то будет не смешно ! "Для отвода глаз" ноги смазываются зубной пастой. Утром жертва будет сильно кричать и когда пойдет смывать пасту, вместе в ней "смоются" и волосы с намазанных участков. В результате - "чернобыльские" лысые пятна на ногах. Особенно хорошо проделывать это летом, перед походом на пляж! Кроме ног можно мазать и другие волосатые части тела.
у нас в лагере были жестокие приколы:
один раз парню брови побрили, сверху монобровь маркером нарисовали и всё это дело пастой замазали. истерик потом былооо.. .
пацаны, решившись отомстить, девкам их прокладками все окна обклеили.
остальное писать - не влезет)))
Объяснение: