плюсы - всё считается относительно земного наблюдателя. Ну правда, нам не очень интересно рассматривать вселенную (или солнечную систему) с точки зрения Солнца, или какой-то далёкой туманности, или с точки зрения звезды где-то на краю видимой вселенной :) Потому геоцентрическая система удобна тем, что нам не нужно считать что-то относительно стороннего объекта, а потом пересчитывать этот же результат для земного наблюдателя.
минусы - она плохо согласована с другими теориями и законами физики, например у планет беспричинно меняется скорость и направление полёта, будто бы Земля то их притягивает, то отталкивает. Ну и такие сложные траектории порождают также более сложные формулы по расчёту положения планет в нужный момент времени.
Одним з найяскравіших сатиричних творів А. П. Чехова можна вважати оповідання «Хамелеон». Звісно, що назва твору є алегоричною, бо кожному відомо, що ця дивна ящірка досить вдало змінює своє забарвлення відповідно оточуючої обстановки і швидко пристосовується до змін довкілля. Та це в природі. А ось коли людина, як головний герой оповідання Очумєлов, представник правосуддя, який повинен мати твердий погляд на те чи інше явище, докорінно і безсоромно, без жодного зніяковіння, змінює свій погляд на одне й теж явище декілька раз за хвилину – таке хамелеонство ганебне і його треба нещадно викорінювати із суспільних відносин. Саме з легкої руки письменника пристосуванців і сьогодні з презирливістю називають «хамелеонами».
плюсы - всё считается относительно земного наблюдателя. Ну правда, нам не очень интересно рассматривать вселенную (или солнечную систему) с точки зрения Солнца, или какой-то далёкой туманности, или с точки зрения звезды где-то на краю видимой вселенной :) Потому геоцентрическая система удобна тем, что нам не нужно считать что-то относительно стороннего объекта, а потом пересчитывать этот же результат для земного наблюдателя.
минусы - она плохо согласована с другими теориями и законами физики, например у планет беспричинно меняется скорость и направление полёта, будто бы Земля то их притягивает, то отталкивает. Ну и такие сложные траектории порождают также более сложные формулы по расчёту положения планет в нужный момент времени.
Одним з найяскравіших сатиричних творів А. П. Чехова можна вважати оповідання «Хамелеон». Звісно, що назва твору є алегоричною, бо кожному відомо, що ця дивна ящірка досить вдало змінює своє забарвлення відповідно оточуючої обстановки і швидко пристосовується до змін довкілля. Та це в природі. А ось коли людина, як головний герой оповідання Очумєлов, представник правосуддя, який повинен мати твердий погляд на те чи інше явище, докорінно і безсоромно, без жодного зніяковіння, змінює свій погляд на одне й теж явище декілька раз за хвилину – таке хамелеонство ганебне і його треба нещадно викорінювати із суспільних відносин. Саме з легкої руки письменника пристосуванців і сьогодні з презирливістю називають «хамелеонами».