Обидва ще молоді і повні енергії. Від природи вони наділені гострим розумом. Інтелект героїв в основному набагато вище, ніж у людей їх оточення, тому вони відчувають себе самотніми.
Онєгіна навчав гувернер-іноземець, який намагався не перевантажувати вихованця наукою. Але Євген, все ж отримав непогану освіту завдяки своїй кмітливості та любові до читання. Печорін так само добре освічений.
Ставлення до любові теж зближує героїв. Вони рано навчилися «мистецтву» любові, вміли легко підкорювати жіночі серця. Однак самі навряд чи вміли по-справжньому любити, хоча і прагнули до ідеалу. Онєгіну набридли стосунки з дурними та брехливими столичними панянками, але любов чистої сільської дівчини він теж не прийняв.
Своїм суворою відмовою він поранив почуття щирої дівчини. Любовні перипетії Печоріна ще складніше. Найбільшим злочином була його пристрасть до юної Белли. Запалившись бажанням володіти дівчиною, він бере її в полон, закохує в себе, а потім, награвшись в почуття, забуває про неї. Обидва героя по-своєму відкидали суспільство, в якому жили.
Герої не вірять в справжню дружбу. Онєгін дружить з Ленським від нудьги. Печорін не підпускає до себе близько дружньо налаштованого до нього Максима Максимовича. При зустрічі зі старшим товаришем Печорін тримається демонстративно холодно. Хоча Максим Максимович все одно симпатизує герою, можливо відчуваючи його справжню душу.
С давних-давних пор людьми двигала великая сила – любознательность. И не обладай они ею – многое из того, что окружает нас сейчас, не было бы открыто. Нам свойственно стремление узнать, испытать, открыть, изобрести.
А задумывались ли вы когда-нибудь, откуда появилась такая всем известная и нужная вещь — ЧАСЫ? Кто и когда их изобрёл? Сразу ли часы были такими красивыми и удобными? Скорее всего, вы ответите: « Нет». Ведь мы, не отдавая себе отчет, почти автоматически смотрим на часы, если надо ответить на вопросы: «Сколько времени» или «Который час?» Всем нам трудно представить, что когда-то часов вообще не было. Вот и мы не задумывались над этим вопросом, пока на уроке математики не стали изучать тему «Скорость. Время. Расстояние». Нам стало интересно: Когда и где появились часы? Какими они были? Как менялись механизмы для измерения времени? И, самое главное, сможем ли мы, ученики 4 класса, не только теоретически изучить историю возникновения и развития прибора измерения времени, но практически, сделав своими руками самые простые из них.
Актуальность этой темы, на наш взгляд, в том, что в современном мире, мире движения и скоростей, в мире новейших технологий человек не сможет без часов, т.к. только ориентируясь по часам, он может правильно распределить свой день. Изучая историю часов, мы надеемся, во-первых, что научимся не только ориентироваться по часам, но и самое главное научимся ценить свое столь быстротечное время. Во-вторых, мы считаем исключительно важным, чтобы каждый человек знал историю страны, в которой он живет, и, безусловно, всемирную историю, к которой мы относим и историю возникновения и развития часов.
Обидва ще молоді і повні енергії. Від природи вони наділені гострим розумом. Інтелект героїв в основному набагато вище, ніж у людей їх оточення, тому вони відчувають себе самотніми.
Онєгіна навчав гувернер-іноземець, який намагався не перевантажувати вихованця наукою. Але Євген, все ж отримав непогану освіту завдяки своїй кмітливості та любові до читання. Печорін так само добре освічений.
Ставлення до любові теж зближує героїв. Вони рано навчилися «мистецтву» любові, вміли легко підкорювати жіночі серця. Однак самі навряд чи вміли по-справжньому любити, хоча і прагнули до ідеалу. Онєгіну набридли стосунки з дурними та брехливими столичними панянками, але любов чистої сільської дівчини він теж не прийняв.
Своїм суворою відмовою він поранив почуття щирої дівчини. Любовні перипетії Печоріна ще складніше. Найбільшим злочином була його пристрасть до юної Белли. Запалившись бажанням володіти дівчиною, він бере її в полон, закохує в себе, а потім, награвшись в почуття, забуває про неї. Обидва героя по-своєму відкидали суспільство, в якому жили.
Герої не вірять в справжню дружбу. Онєгін дружить з Ленським від нудьги. Печорін не підпускає до себе близько дружньо налаштованого до нього Максима Максимовича. При зустрічі зі старшим товаришем Печорін тримається демонстративно холодно. Хоча Максим Максимович все одно симпатизує герою, можливо відчуваючи його справжню душу.
С давних-давних пор людьми двигала великая сила – любознательность. И не обладай они ею – многое из того, что окружает нас сейчас, не было бы открыто. Нам свойственно стремление узнать, испытать, открыть, изобрести.
А задумывались ли вы когда-нибудь, откуда появилась такая всем известная и нужная вещь — ЧАСЫ? Кто и когда их изобрёл? Сразу ли часы были такими красивыми и удобными? Скорее всего, вы ответите: « Нет». Ведь мы, не отдавая себе отчет, почти автоматически смотрим на часы, если надо ответить на вопросы: «Сколько времени» или «Который час?» Всем нам трудно представить, что когда-то часов вообще не было. Вот и мы не задумывались над этим вопросом, пока на уроке математики не стали изучать тему «Скорость. Время. Расстояние». Нам стало интересно: Когда и где появились часы? Какими они были? Как менялись механизмы для измерения времени? И, самое главное, сможем ли мы, ученики 4 класса, не только теоретически изучить историю возникновения и развития прибора измерения времени, но практически, сделав своими руками самые простые из них.
Актуальность этой темы, на наш взгляд, в том, что в современном мире, мире движения и скоростей, в мире новейших технологий человек не сможет без часов, т.к. только ориентируясь по часам, он может правильно распределить свой день. Изучая историю часов, мы надеемся, во-первых, что научимся не только ориентироваться по часам, но и самое главное научимся ценить свое столь быстротечное время. Во-вторых, мы считаем исключительно важным, чтобы каждый человек знал историю страны, в которой он живет, и, безусловно, всемирную историю, к которой мы относим и историю возникновения и развития часов.
Объяснение: