1)R12 имеет стрелку не с той стороны окружности, она должна быть направлена от центра окружности, а не центру.
2) Цилиндр диаметром 8 мм не отделён от цилиндра над ним сплошной основной толстой линией. Тела вращения при разрезе сохраняют свои контуры.
3) На разрезе слева не должно быть штриховых линий.
4) На разрезе в центре штриховые линии должны быть проведены сплошной основной толстой линией и штриховать пространство внутри этого контура нельзя, т.к. тонкие опоры не надо штриховать при разрезе.
5) Центровые вертикальные линии в двух местах не выходят сверху за контур чертежа, они должны выступать на 2 мм.
На виде сверху:
7)Не отмечена тонкой линией резьба в виде 3/4 окружности.
8)Горизонтальная ось симметрии должна проходить через всю проекцию.
Надеюсь, что вам.
9) Размер 4 надо вынести за пределы контура чертежа.
Визначна роль українських меценатів у розвитку освіти, науки, культури, в духовній розбудові нашої держави заслуговує на вивчення, бо несе в собі високу патріотичну ідею подвижництва багатьох вітчизняних діячів. Вони дбали не лише про зростання особистих статків, а й переймалися важливими проблемами збереження і подальшого розвитку української культури, робили значні матеріальні внески в її підтримку.
Знавець київської старовини, автор книг і публікацій про Київ - Михайло Борисович Кальницький, який щедро ділиться своїми знаннями і любов'ю до нашого міста з працівниками і користувачами бібліотеки, став ведучим краєзнавчого альманаху і розповів присутнім цікаві факти про українських підприємців-благодійників кінця 19 початку 20 ст.
Розвиткові культури України сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-меценатів. Меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики. Таким був Григорій Павлович Галаган.
У своєму маєтку в селі Сокиринцях, відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. За його до було створено і діяло багато народних шкіл та ремісниче училище у Прилуках, інтернат. Він матеріально підтримував часопис "Київська старовина", його коштом було видано чимало книг. Коли загинув його єдиний син Павло, Григорій у пам’ять про сина заснував у Києві навчальний заклад (колегію) його імені, беручи на навчання й утримання здібних, але малозабезпечених юнаків. Тут навчалося та перебувало на повному утриманні 70 підлітків.
Навчальний заклад мав у своєму розпорядженні добре обладнаний природничий кабінет, телескоп, фізичну лабораторію, музичний клас, бібліотеку. При ньому була власна лікарня, їдальня, спортивний зал, церква, музей, гуртожиток. Це був зразковий навчальний заклад усієї Російської імперії. На жаль, колегія припинила своє існування у 1917-1918 рр.
На виде спереди:
1)R12 имеет стрелку не с той стороны окружности, она должна быть направлена от центра окружности, а не центру.
2) Цилиндр диаметром 8 мм не отделён от цилиндра над ним сплошной основной толстой линией. Тела вращения при разрезе сохраняют свои контуры.
3) На разрезе слева не должно быть штриховых линий.
4) На разрезе в центре штриховые линии должны быть проведены сплошной основной толстой линией и штриховать пространство внутри этого контура нельзя, т.к. тонкие опоры не надо штриховать при разрезе.
5) Центровые вертикальные линии в двух местах не выходят сверху за контур чертежа, они должны выступать на 2 мм.
На виде сверху:
7)Не отмечена тонкой линией резьба в виде 3/4 окружности.
8)Горизонтальная ось симметрии должна проходить через всю проекцию.
Надеюсь, что вам.
9) Размер 4 надо вынести за пределы контура чертежа.
Если ответ понравился, поставьте "Лучший ответ".
Відповідь:
Визначна роль українських меценатів у розвитку освіти, науки, культури, в духовній розбудові нашої держави заслуговує на вивчення, бо несе в собі високу патріотичну ідею подвижництва багатьох вітчизняних діячів. Вони дбали не лише про зростання особистих статків, а й переймалися важливими проблемами збереження і подальшого розвитку української культури, робили значні матеріальні внески в її підтримку.
Знавець київської старовини, автор книг і публікацій про Київ - Михайло Борисович Кальницький, який щедро ділиться своїми знаннями і любов'ю до нашого міста з працівниками і користувачами бібліотеки, став ведучим краєзнавчого альманаху і розповів присутнім цікаві факти про українських підприємців-благодійників кінця 19 початку 20 ст.
Розвиткові культури України сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-меценатів. Меценатською діяльністю займалися й окремі українські поміщики. Таким був Григорій Павлович Галаган.
У своєму маєтку в селі Сокиринцях, відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. За його до було створено і діяло багато народних шкіл та ремісниче училище у Прилуках, інтернат. Він матеріально підтримував часопис "Київська старовина", його коштом було видано чимало книг. Коли загинув його єдиний син Павло, Григорій у пам’ять про сина заснував у Києві навчальний заклад (колегію) його імені, беручи на навчання й утримання здібних, але малозабезпечених юнаків. Тут навчалося та перебувало на повному утриманні 70 підлітків.
Навчальний заклад мав у своєму розпорядженні добре обладнаний природничий кабінет, телескоп, фізичну лабораторію, музичний клас, бібліотеку. При ньому була власна лікарня, їдальня, спортивний зал, церква, музей, гуртожиток. Це був зразковий навчальний заклад усієї Російської імперії. На жаль, колегія припинила своє існування у 1917-1918 рр.
Пояснення: