давати визначення відносної атомної маси хімічного елемента (Аг);
користуватися періодичною системою для знаходження відносної атомної маси хімічного елементу;
розуміти зміст поняття „атомна одиниця маси" (а.о.м.);
обгрунтовувати необхідність введення поняття відносної атомної маси хімічного елемента.
Основною з характеристик будь-якого тіла є маса. Атоми мають дуже маленькі розміри, а відповідно і мізерно малу масу. Розміри атомів виражаються величинами порядку десятих частинок нанометра. Відомі вам одиниці вимірювання мас - це кілограм, грам, тона. Так, маса атома найменшого елемента Гідрогену, виражена у грамах становить 1,67·10-24г, а маса одного з найважчих елементів - Плюмбуму - 3,4·10-22г. Зрозуміло, що оперувати такими величинами незручно, тому в розрахунках використовують не абсолютні атомні маси, а відносні. Дж.Дальтон запропонував прийняти масу найменшого елемента - Гідрогену - за одиницю. У вересні 1803 року вперше англійський вчений склав першу таблицю атомних мас, відомих на той час елементів. Дещо пізніше шведський хімік і мінералог Й.Я. Берцеліус за елемент порівняння запропонував оксисен. На даний час користуються вуглецевими одиницями (а.о.м.)
1 а.о.м. = (С) = 1,66043·10-24г
Маса атома, виражена в а.о.м., називається атомною масою.
При порівнянні мас атомів різних хімічних елементів з 1 а.о.м. отримують відносну атомну масу Ar ( буква «r» від слова «relatib» - відносна).
Відносна атомна маса ( Ar ) показує, у скільки разів маса атома більша за маси атома ізотопу 12С.
Знаменитый холст Зонтики написан художником в 1881-1886 годах, после его возвращения из Италии. Воздействием итальянских впечатлений можно объяснить более четкие, чем обычно контуры изображаемого. А во всем остальном это типичное произведение Ренуара, мастера, которого невозможно спутать ни с кем.
Над этой картиной Ренуар работал на протяжении ряда лет, как раз в то время, когда произошли кардинальные перемены в его манере письма. Он начал эту картину незадолго до отъезда в Италию, где находился в 1881-1882 годах, но работа оставалась незавершенной еще как минеимум пять лет.
Детальное изучение фасонов показывает, что платья на женщинах, изображенных в правой части картины, соответствуют моде 1881 года, а платье на женщине слева — моде 1886 года. Имеются также различия в цветовом решении этих частей картины.
Фигуры двух девочек, стоящих с правой стороны картины, написаны мягкими, воздушными мазками, характерными для Ренуара-импрессиониста, а фигуры в левой части полотна выполнены уже другим стилем, более конкретным, явно демонстрирующим то влияние, которое оказало на художника изучение образцов классического искусства и искусства эпохи Ренессанса, с которыми он познакомился в Италии.
Несмотря на эти различия, картина смотрится очень цельно и считается одной из самых известных работ Ренуара — оригинальной по замыслу и наполненной живыми, яркими деталями. Эта картина была последним большим полотном, на котором Ренуар изобразил сцену из современной ему жизни. После этого он обратился к более «вечным» темам.
Атомна одиниця маси, відносна атомна маса
Опрацювавши цю тему, Ви маєте:
давати визначення відносної атомної маси хімічного елемента (Аг);
користуватися періодичною системою для знаходження відносної атомної маси хімічного елементу;
розуміти зміст поняття „атомна одиниця маси" (а.о.м.);
обгрунтовувати необхідність введення поняття відносної атомної маси хімічного елемента.
Основною з характеристик будь-якого тіла є маса. Атоми мають дуже маленькі розміри, а відповідно і мізерно малу масу. Розміри атомів виражаються величинами порядку десятих частинок нанометра. Відомі вам одиниці вимірювання мас - це кілограм, грам, тона. Так, маса атома найменшого елемента Гідрогену, виражена у грамах становить 1,67·10-24г, а маса одного з найважчих елементів - Плюмбуму - 3,4·10-22г. Зрозуміло, що оперувати такими величинами незручно, тому в розрахунках використовують не абсолютні атомні маси, а відносні. Дж.Дальтон запропонував прийняти масу найменшого елемента - Гідрогену - за одиницю. У вересні 1803 року вперше англійський вчений склав першу таблицю атомних мас, відомих на той час елементів. Дещо пізніше шведський хімік і мінералог Й.Я. Берцеліус за елемент порівняння запропонував оксисен. На даний час користуються вуглецевими одиницями (а.о.м.)
1 а.о.м. = (С) = 1,66043·10-24г
Маса атома, виражена в а.о.м., називається атомною масою.
При порівнянні мас атомів різних хімічних елементів з 1 а.о.м. отримують відносну атомну масу Ar ( буква «r» від слова «relatib» - відносна).
Відносна атомна маса ( Ar ) показує, у скільки разів маса атома більша за маси атома ізотопу 12С.
Объяснение:
Знаменитый холст Зонтики написан художником в 1881-1886 годах, после его возвращения из Италии. Воздействием итальянских впечатлений можно объяснить более четкие, чем обычно контуры изображаемого. А во всем остальном это типичное произведение Ренуара, мастера, которого невозможно спутать ни с кем.
Над этой картиной Ренуар работал на протяжении ряда лет, как раз в то время, когда произошли кардинальные перемены в его манере письма. Он начал эту картину незадолго до отъезда в Италию, где находился в 1881-1882 годах, но работа оставалась незавершенной еще как минеимум пять лет.
Детальное изучение фасонов показывает, что платья на женщинах, изображенных в правой части картины, соответствуют моде 1881 года, а платье на женщине слева — моде 1886 года. Имеются также различия в цветовом решении этих частей картины.
Фигуры двух девочек, стоящих с правой стороны картины, написаны мягкими, воздушными мазками, характерными для Ренуара-импрессиониста, а фигуры в левой части полотна выполнены уже другим стилем, более конкретным, явно демонстрирующим то влияние, которое оказало на художника изучение образцов классического искусства и искусства эпохи Ренессанса, с которыми он познакомился в Италии.
Несмотря на эти различия, картина смотрится очень цельно и считается одной из самых известных работ Ренуара — оригинальной по замыслу и наполненной живыми, яркими деталями. Эта картина была последним большим полотном, на котором Ренуар изобразил сцену из современной ему жизни. После этого он обратился к более «вечным» темам.