Ляльковий дім Кому з героїв п’єси належать ці слова?
Про кого або до кого вони сказані?
1. «Жодних боргів! Ніколи не позичати! На домашнє вогнище, засноване на позичках, на боргах, лягає якась некрасива тінь залежності».
2. «Ці три останніх роки тяглися для мене, як один довгий, суцільний робочий день без відпочинку. Тепер він скінчився».
3. «Для нього було б так болісно, принизливо дізнатися, що він зобов'язаний мені чимось. Це б зіпсувало наші стосунки».
4. «Ти маленька дивачка! Дві краплі води — твій батько. Тільки і клопочешся, як би роздобути грошей».
5. «Не знаю, чи водяться у ваших краях такого сорту люди, які наче в гарячці шмигляють усюди, рознюхуючи, чи не пахне де моральною гнилизною…».
6. «При потребі я буду боротися не на життя, а на смерть за свою скромну посаду…».
7. У мене сини виростають. Заради них мені треба відновити своє колишнє становище в суспільстві — наскільки це можливо.
8. Нізащо не повірю, щоб дочка не мала права позбавити вмираючого старого батька тривог і гіркоти!
9. У співучої пташки горлечко повинно бути завжди чисте, жодного фальшивого звука!
10. Інколи той, хто упав, може знову підвестися морально, якщо відверто визнає свою провину і зазнає покарання.
11. «І ти — як інші. Ви всі гадаєте, що я не здатна на серйозне...».
12. «Дружина не може заборгувати без згоди чоловіка».
Чи знаєте ви?
1. Хто з героїв п’єси змушений потайки їсти солодощі?
2. Кому чоловік не залишив ні грошей, ні дітей, ні горя, ні жалю?
3. Хто вважає, що нерозважливо діяти без відома чоловіка?
4. Кому із героїв було би болісно дізнатися, що він чимось зобов’язаний жінці?
5. Хто в п’єсі займає невеличку посаду в Акціонерному банку?
6. Хто в драмі частенько чув ім’я фру Лінне?
7. Кого доктор Ранк називає «моральним калікою»?
8. Хто допомагає Норі доглядати за дітьми?
9. Хто підробив підпис на векселі?
10. Хто знає чоловіка Нори із студентської лави?
11. Хто при нагоді буде боротися за свою посаду не на життя, а на смерть?
12. Хто вважає, що майже всі, хто рано схибив у житті, мали брехливих матерів.
ответ:Древнерусские памятники законодательства (до XVIII века) не дают определения преступления
«Русская Правда» трактует преступление как причиняющее вред определённому человеку, его личности и имуществу. Отсюда и термин для обозначения преступления — «обида». В княжеских уставах можно найти и более широкое понимание преступления, охватывающее и некоторые формальные составы. Это — заимствование из византийского канонического права[1].
В Псковской судной грамоте даётся расширенное понятие преступления. По сравнению с «Русской Правдой» заметна эволюция дефиниции преступления. Теперь преступлением считаются любые деяния, запрещённые уголовной нормой, хотя бы они и не причинили непосредственного ущерба конкретному лицу (например, преступления, направленные против суда).
В Литовском Статуте и других памятниках права Западной Руси понятие права определялось по-разному. В одних случаях оно рассматривалось как «выступ» из права, то есть нарушение норм права, общественно опасное деяние. В другом же случае оно рассматривалось как причинение вреда потерпевшему — «шкода», «кривда», «гвалт». При этом под нарушением норм права понималось нарушение как закона, так и обычных норм права.
Объяснение: надеюсь
Объяснение:
10000-8000 гг. до н.э. Зарождение земледелия и скотоводства в Передней Азии
3400-2000 гг. до н.э. Шумерская цивилизация
3000-2800 гг. до н.э. Ранее царство в Египте
2800-2250 гг. до н.э. Древнее (старое) царство в Египте
2599-1500 гг. до н.э. Индская (Хараппская) цивилизация Индии
2050- 1750 гг. до н.э. Среднее царство в Египте
1792-1750 гг. до н.э. Правление Хаммурапи в Вавилоне
1766-1122 гг. до н.э. Период Шан (Инь) в Китае
1750-1400 гг. до н.э. Минойская цивилизация на Крите
1650- 1200 гг. до н.э.