Ви страшенно влізлива, жахливо властолюбна, до огидного охайна стара пані. Тримайте себе в руках.
***
— Байдуже, — сказала вона, звертаючись почасти до себе самої. — Коли вирушаєш на пошуки щастя, то радше перестаєш зважати на дрібниці.
***
— Я тут саме для того, щоби поприбирати! — закричала вона на Хаула.
— Тоді вам доведеться підшукати собі нову життєву мету, — сказав Хаул.
***
Нещадності їй не бракувало, бракувало методики. Утім, у її нещадності теж була методика…
***
— Хаул дуже непостійний, — пояснив Кальцифер. — Дівчина його цікавить лише доти, доки сама в нього не закохається. А після того він і чути про неї не хоче.
***
Якщо ви настільки немудра, що, маючи таке обличчя, носите такі чепчики, у вас не вистачить розуму і на те, аби помітити самого короля, навіть якби він у вас у ногах валявся, — якщо, звичайно, він не остовпіє від самого лише погляду на вас!
***
— Четверик коней і десятеро людей — і все це заради того, щоби позбутися товариства однієї старої дами. Що ви зробили з королем?
***
У цю мить Софі була на волосок від того, щоби втекти з дому і вирушити на пошуки щастя, але вчасно згадала: вона ж найстарша, тож їй однаково нічого не світить. Вона зітхнула і взялася прикрашати чорно-білий капелюшок.
***
Відповідь Хаула була напрочуд ввічлива і пишномовна. Він сказав: «Ні».
***
— Невгамовна стара дурепа, норовлива Софі, — сказав Хаул. — Чи правильно я припускаю, що ви повертали ручку на дверях чорним донизу і потикали туди свого довгого носа?
— Тільки палець, — з гідністю відповіла Софі.
***
Встряти в монолог пані Ферфакс було настільки ж неможливо, як і прилаштуватися поскакати на скакалці, на якій уже скаче хтось інший. Дочекатися слушної миті непросто, але якщо вже потрапив, то потрапив.
***
— Мені погано, — заявив Хаул. — Піду приляжу. Можливо, помру.
***
— Погляньте! — кричав він. — Ви тільки погляньте! Подивіться, що зробили сили хаосу — в особі однієї цієї жінки — з моїми чарами?!
Софі з Майклом обернулися і подивилися на Хаула. Хаулове волосся було мокре, але нічим більше не відрізнялося від свого звичайного вигляду.
— Якщо ви маєте на увазі мене… — почала Софі.
— Так, вас! Дивіться! — закричав Хаул. Він з розгону упав на триногий ослін і тицьнув пальцем у своє мокре волосся. — Дивіться. Вивчайте. Досліджуйте. Моєму волоссю — кінець! Я схожий на сковорідку з яєчнею із беконом!
***
— Я найстарша! — верещала Софі. — Я невдаха!
— Дурниця! — крикнув Хаул. — Ви просто весь час про це думаєте!
***Цитати до Софі:
— Думаю, тепер ми всі повинні жити довго і щасливо.
Софі подумала, що він таки справді цього хоче. Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати.
***
Ви страшенно влізлива, жахливо властолюбна, до огидного охайна стара пані. Тримайте себе в руках.
***
— Байдуже, — сказала вона, звертаючись почасти до себе самої. — Коли вирушаєш на пошуки щастя, то радше перестаєш зважати на дрібниці.
***
— Я тут саме для того, щоби поприбирати! — закричала вона на Хаула.
— Тоді вам доведеться підшукати собі нову життєву мету, — сказав Хаул.
***
Нещадності їй не бракувало, бракувало методики. Утім, у її нещадності теж була методика…
***
— Хаул дуже непостійний, — пояснив Кальцифер. — Дівчина його цікавить лише доти, доки сама в нього не закохається. А після того він і чути про неї не хоче.
***
Якщо ви настільки немудра, що, маючи таке обличчя, носите такі чепчики, у вас не вистачить розуму і на те, аби помітити самого короля, навіть якби він у вас у ногах валявся, — якщо, звичайно, він не остовпіє від самого лише погляду на вас!
***
— Четверик коней і десятеро людей — і все це заради того, щоби позбутися товариства однієї старої дами. Що ви зробили з королем?
***
У цю мить Софі була на волосок від того, щоби втекти з дому і вирушити на пошуки щастя, але вчасно згадала: вона ж найстарша, тож їй однаково нічого не світить. Вона зітхнула і взялася прикрашати чорно-білий капелюшок.
***
Відповідь Хаула була напрочуд ввічлива і пишномовна. Він сказав: «Ні».
***
— Невгамовна стара дурепа, норовлива Софі, — сказав Хаул. — Чи правильно я припускаю, що ви повертали ручку на дверях чорним донизу і потикали туди свого довгого носа?
— Тільки палець, — з гідністю відповіла Софі.
***
Встряти в монолог пані Ферфакс було настільки ж неможливо, як і прилаштуватися поскакати на скакалці, на якій уже скаче хтось інший. Дочекатися слушної миті непросто, але якщо вже потрапив, то потрапив.
***
— Мені погано, — заявив Хаул. — Піду приляжу. Можливо, помру.
***
— Погляньте! — кричав він. — Ви тільки погляньте! Подивіться, що зробили сили хаосу — в особі однієї цієї жінки — з моїми чарами?!
Софі з Майклом обернулися і подивилися на Хаула. Хаулове волосся було мокре, але нічим більше не відрізнялося від свого звичайного вигляду.
— Якщо ви маєте на увазі мене… — почала Софі.
— Так, вас! Дивіться! — закричав Хаул. Він з розгону упав на триногий ослін і тицьнув пальцем у своє мокре волосся. — Дивіться. Вивчайте. Досліджуйте. Моєму волоссю — кінець! Я схожий на сковорідку з яєчнею із беконом!
***
— Я найстарша! — верещала Софі. — Я невдаха!
— Дурниця! — крикнув Хаул. — Ви просто весь час про це думаєте!
***Цитати до Софі:
— Думаю, тепер ми всі повинні жити довго і щасливо.
Софі подумала, що він таки справді цього хоче. Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати.