Плоды некоторых растений построены так, что семена из них может высыпаться только при сильном сотрясении. Такой дает возможность растению распространиться на значительно большей площади. Самоосыпаннию семена растений мешают различные морфологические при в строении плодов. Общим для этих растений является наличие упругих стеблей. Растения, которым свойственен такой распространения диаспор, называются .
Многие растения имеют многосемянные плоды раскрываются створками: коробочки, листянка, бобы. В период плодоношения они размещаются вертикально, и отверстия, через которые высыпается семян, находящихся на их верхушке. Такие плоды в мака, ленка, гвоздики, энотеры, топориков, дурмана и многих других. У некоторых видов, например в звонков, коробочки
висячие. Но в этом случае они открываются не на верхушке: их отверстия расположены у основания плода.
• Долучення українських земель до складу Речі Посполитої, політика якої відносно України мала яскраво виражений колоніальний характер.
• Колонізація загрожувала винищенню української народності, що було великою національною небезпекою.
• Відсутність власної державності (Запорозька Січ не охоплювала значних територій, заселених українцями).
2. Соціально-економічні:
• Посилення феодально-кріпосницького гніту, погіршення становища народних мас.
Польські та українські магнати, захоплюючи родючі землі, експлуатували населення. Посилювався процес закріпачення селян.
Зростала панщина, яка в деяких місцевостях сягала 4-5 днів на тиждень.
Збільшувалися різноманітні побори селян.
• Тяжке становище нереєстрових козаків.
Польський уряд постійно намагався позбавити їх козацьких вільностей і повернути під панське ярмо.
• Невдоволеними були і реєстрові козаки.
Польський уряд постійно обмежував реєстр, позбавляв їх самоврядування — всі вищі посади їхнього війська посідали за призначенням (часто польські шляхтичі).
• Невдоволеним було і міське населення.
Більшість міст і містечок України на початку XVII ст. потрапило до рук шляхти й магнатів, які обмежували їхні привілеї, належні їм за магдебурзьким правом.
3. Національні:
• Не припинялося ополячення українського населення.
• Відбувалося обмеження українців у правах.
4. Релігійні:
• Утиски православної церкви.
• Насильницьке покатоличення українського населення.
• Конфіскація православного церковного майна і земель.
• Невдоволення православної шляхти, яка користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська.
Релігійні утиски, за словами М. Грушевського, "дали заклик, який об’єднав у боротьбі проти польських порядків усіх незадоволених ними, без відмінності становища та економічних інтересів".
Плоды некоторых растений построены так, что семена из них может высыпаться только при сильном сотрясении. Такой дает возможность растению распространиться на значительно большей площади. Самоосыпаннию семена растений мешают различные морфологические при в строении плодов. Общим для этих растений является наличие упругих стеблей. Растения, которым свойственен такой распространения диаспор, называются .
Многие растения имеют многосемянные плоды раскрываются створками: коробочки, листянка, бобы. В период плодоношения они размещаются вертикально, и отверстия, через которые высыпается семян, находящихся на их верхушке. Такие плоды в мака, ленка, гвоздики, энотеры, топориков, дурмана и многих других. У некоторых видов, например в звонков, коробочки
висячие. Но в этом случае они открываются не на верхушке: их отверстия расположены у основания плода.
Объяснение:
Причини
1. Політичні;
• Долучення українських земель до складу Речі Посполитої, політика якої відносно України мала яскраво виражений колоніальний характер.
• Колонізація загрожувала винищенню української народності, що було великою національною небезпекою.
• Відсутність власної державності (Запорозька Січ не охоплювала значних територій, заселених українцями).
2. Соціально-економічні:
• Посилення феодально-кріпосницького гніту, погіршення становища народних мас.
Польські та українські магнати, захоплюючи родючі землі, експлуатували населення. Посилювався процес закріпачення селян.
Зростала панщина, яка в деяких місцевостях сягала 4-5 днів на тиждень.
Збільшувалися різноманітні побори селян.
• Тяжке становище нереєстрових козаків.
Польський уряд постійно намагався позбавити їх козацьких вільностей і повернути під панське ярмо.
• Невдоволеними були і реєстрові козаки.
Польський уряд постійно обмежував реєстр, позбавляв їх самоврядування — всі вищі посади їхнього війська посідали за призначенням (часто польські шляхтичі).
• Невдоволеним було і міське населення.
Більшість міст і містечок України на початку XVII ст. потрапило до рук шляхти й магнатів, які обмежували їхні привілеї, належні їм за магдебурзьким правом.
3. Національні:
• Не припинялося ополячення українського населення.
• Відбувалося обмеження українців у правах.
4. Релігійні:
• Утиски православної церкви.
• Насильницьке покатоличення українського населення.
• Конфіскація православного церковного майна і земель.
• Невдоволення православної шляхти, яка користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська.
Релігійні утиски, за словами М. Грушевського, "дали заклик, який об’єднав у боротьбі проти польських порядків усіх незадоволених ними, без відмінності становища та економічних інтересів".