Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
Я считаю, что самое святое у человека — это семья и Родина. Семья — это папа, мама, дети, тёплый дом, где тебя всегда ждут и понимают. У меня пока её нет. Вернее то, что у меня было до детского дома, я семьей не считаю. Я оказался в детском доме из-за того, что мои родители не смогли создать для меня и моих братьев и сестер настоящую семью. Наверное, когда-то , в юности, они любили друг друга и конечно думали, что все у них будет хорошо, но тяга к выпивке пересилила их любовь. Наш детский дом считается детским домом семейного типа, но в семье все должны любить друг друга или хотя бы стараться понимать и принимать других. Очень трудно это сделать, если ребята постоянно меняются. Только привыкнешь к одним, а их уже нет рядом. Но я не хочу идти в приемную семью, а мечтаю о своей собственной. А для этого нужно вырасти. Я хочу быть в семье хозяином — «добытчиком», а жена будет хранительницей семьи, но это не значит, что я буду день и ночь работать, а жена постоянно обеспечивать уют в семье, нет. Каждый будет иметь свое любимое дело и заниматься им столько, сколько считает нужным, конечно не в ущерб детям. А их я не хочу иметь много, а столько, чтобы я мог с каждым поговорить, поиграть, куда-нибудь сходить. И моя жена будет всегда рядом, я буду учить детей одному, жена — другому, по выходным мы всё будем делать вместе. Дружно и весёло. Я знаю, что многое будет зависеть только от меня. Восточный философ сказал о том, что упорством и трудолюбием можно добиться успеха и я с ним согласен. Мои настоящие родители не смогли создать крепкую семью, но они дали мне жизнь и я постараюсь прожить ее правильно. Мои дети будут гордиться своей семьей. Потому что их будут любить, уважать, слышать и слушать, о них будут заботиться, переживать об удачах и неудачах. Я буду стараться вовремя дать совет или подставить своё плечо и никогда не предам своих близких. И пусть у моей семьи не будет родословной «до пятнадцатого колена», семейного герба и гимна, но у нас будут свои собственные традиции, которые мне, моей жене и детям будут дороже всех титулов и родовых поместий.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
(«Идеал моей будущей семьи»)