Многолетняя мерзлота в дельте реки Лена не дает влаге проникать в почву, из-за чего произошло обширное заболачивание территории, но накопление торфа идёт очень медленно, почему?
Відомо: V1(розчину)=250 г; W1=30%; m2(розчину)=150г.
Знайти: W2 -?
Розв'язання.
І спосіб.
1. Знаходимо масу речовини (цукру) за формулою:
m1(речовини)=(m1(розчину)/100 %)•W1
m1(цукру)=(250г/100%) • 30%=75 г.
2. Знаходимо масову частку речовини (цукру)) в новому розчині за формулою:
W2=(m1(речовини)/m2(розчину))• 100 %.
W2=(75г/150г) • 100%=50 %.
Відповідь: W2=50 %.
ІІ спосіб.
1. Масова частка речовини в розчині показує масу речовини, що міститься у 100 грамах розчину, тому для знаходження маси речовини в цьому розчині складаємо пропорцію і розв'язуємо її.
у 100 г розчину - 30 г цукру
у 250 г розчину - х г цукру
100 г / 250 г = 30 г / х г, тому х г • 100 г = 30 г • 250 г, х = (30 г • 250 г) : 100 г = 75 г.
2. Визначаємо масу розчиненої речовини (цукру), що міститься у 100 г розчину, тобто масову частку. Для цього складаємо пропорцію і розв'язуємо її.
у 150 г розчину - 75 г цукру
у 100 г розчину - х г цукру
150 г /100 г = 75 г / х г, тому х г • 150 г = 75 г • 100 г, х = (75 г • 100 г) : 150 г = 50 г,
тому масова частка солі в новому розчині W2=50%.
Відповідь: W2=50 %.
Бунақденелілер табиғатта және адам өмірінде үлкен рөл атқарады. Егер олар өсімдіктерді тозаңдандырмаса, табиғат аясынан сан құбылып, көздің жауын алатын түрлі өсімдіктерді кездестіре алар ма едік? Топырақтан ің қазып (көңқоңыз), оны қопсыту арқылы топырақ түзуге қатысатын бунақденелілердің пайдасы өте зор. Көптеген бунақденелілер (қанқыз,құмырсқа, шаншар, т. б.) ауыл шаруашылығына зиян келтіретін сан алуан зиянкестерді жояды. Баларалар а және балауыз береді, өсімдіктерді тозаңдандырады. Жібек көбелектері жібек алу үшін өсіріледі. Бунақденелілер далада және орманда қалған жануарлардың өлексесі мен өсімдіктің шірінділерімен қоректенеді. Кейбір елдерде бунақденелілерді (шегірткені) тағам ретінде пайдаланды. Табиғатта тіршілік ететін зиянды бунақденелілер де баршылық.
Знайти: W2 -?
Розв'язання.
І спосіб.
1. Знаходимо масу речовини (цукру) за формулою:
m1(речовини)=(m1(розчину)/100 %)•W1
m1(цукру)=(250г/100%) • 30%=75 г.
2. Знаходимо масову частку речовини (цукру)) в новому розчині за формулою:
W2=(m1(речовини)/m2(розчину))• 100 %.
W2=(75г/150г) • 100%=50 %.
Відповідь: W2=50 %.
ІІ спосіб.
1. Масова частка речовини в розчині показує масу речовини, що міститься у 100 грамах розчину, тому для знаходження маси речовини в цьому розчині складаємо пропорцію і розв'язуємо її.
у 100 г розчину - 30 г цукру
у 250 г розчину - х г цукру
100 г / 250 г = 30 г / х г, тому х г • 100 г = 30 г • 250 г, х = (30 г • 250 г) : 100 г = 75 г.
2. Визначаємо масу розчиненої речовини (цукру), що міститься у 100 г розчину, тобто масову частку. Для цього складаємо пропорцію і розв'язуємо її.
у 150 г розчину - 75 г цукру
у 100 г розчину - х г цукру
150 г /100 г = 75 г / х г, тому х г • 150 г = 75 г • 100 г, х = (75 г • 100 г) : 150 г = 50 г,
тому масова частка солі в новому розчині W2=50%.
Відповідь: W2=50 %.
Бунақденелілер табиғатта және адам өмірінде үлкен рөл атқарады. Егер олар өсімдіктерді тозаңдандырмаса, табиғат аясынан сан құбылып, көздің жауын алатын түрлі өсімдіктерді кездестіре алар ма едік? Топырақтан ің қазып (көңқоңыз), оны қопсыту арқылы топырақ түзуге қатысатын бунақденелілердің пайдасы өте зор. Көптеген бунақденелілер (қанқыз,құмырсқа, шаншар, т. б.) ауыл шаруашылығына зиян келтіретін сан алуан зиянкестерді жояды. Баларалар а және балауыз береді, өсімдіктерді тозаңдандырады. Жібек көбелектері жібек алу үшін өсіріледі. Бунақденелілер далада және орманда қалған жануарлардың өлексесі мен өсімдіктің шірінділерімен қоректенеді. Кейбір елдерде бунақденелілерді (шегірткені) тағам ретінде пайдаланды. Табиғатта тіршілік ететін зиянды бунақденелілер де баршылық.