У прямому сенсі-хлопчик, який завжди все робить краще за всіх. У переносному-хлопчик, який краще за інших дітей.
Казки з'явилися дуже давно, але вони досі популярні. У казках добро завжди перемагає зло, а добрі герої знаходять щастя. Багато письменників теж створювали свої казки. Писав казки і Оскар Уайльд. У творі "Хлопчик-зірка" розповідається про хлопчика, який був дуже гарний, але в грудях у нього було кам'яне серце. Його знайшов взимку Один добрий Лісоруб і пошкодував дитину, яка могла замерзнути. Лісоруб приніс хлопчика до себе додому, хоча він був дуже бідний. Хлопчик-зірка відрізнявся від усіх сільських дітей:»вони були смагляві і чорняві, а у нього обличчя було біле і ніжне, немов виточене зі слонової кістки, і золоті кучері його були пелюстки нарцису, а губи – як пелюстки червоної троянди, і очі – як фіалки, відбиті в прозорій воді струмка". Цей хлопчик любив тільки себе, милувався своєю красою, а всіх інших висміював. Він проганяв жебраків, бо вони були брудні і потворні. Але одного разу він побачив в лісі жебрачку і став кидати в неї камені. Ця жебрачка була його матір'ю. Вона зраділа, побачивши сина, бо шукала його по всьому світу. Але він відштовхнув її і сказав:»Ти занадто огидна, і мені легше поцілувати гадюку або жабу, ніж тебе". Жінка побрела геть, а слова хлопчика почув злий чарівник. Тоді він зачарував прекрасного юнака: у нього обличчя стало як у жаби, а тіло покрилося лускою. Ось так його покарали за те, що він не прийняв свою матір. Тепер для хлопчика-зірки почалися важкі часи: він був страшним, жебраком, голодним, над ним всі знущалися, і поділом йому: він занадто багато задавався, коли був красивим! А ще він ображав тварин, і вони не стали йому допомагати. Хлопчик-зірка багато зрозумів, блукаючи по світу.Він перестав заноситися, захищав слабких, допомагав тваринам і птахам. Але злий чарівник наздогнав його і сказав принести три золоті монети, якщо він хоче стати вільним. Незважаючи на те що чаклун міг його вбити, юнак віддав ці монети крутимо – тим, кому було гірше. Так автор показує нам, що завжди треба допомагати хворим, слабким і
Xorazmlik ulugʻ alloma abu Rayhon Beruniy ota-onasidan juda yosh yetim qolgan va Iroqiylar xonadonida tarbiyalangan. Iroqiylarning oxirgi vakili Xorazmshoh, Abu Abdulloh Muhammad ibn Ahmad ibn Iroq hisoblanadi. Xorazmshohning jiyani — amakisining oʻgʻli Abu Nasr Mansur ibn Iroq Beruniyning ustozi edi. Beruniy juda yoshligidan ilm va fanga qiziqadi. U sevgan fanlar — astronomiya, matematika, geodeziya, geografiya va mineralogiya edi. U oʻzining „Geodeziya“ asarida 990-yil Kat shahrining geografik kengligini aniqlaganini yozadi. Maʼlumki, geografik kenglikni aniqlash uchun geografiya, matematika va astronomiyadan yetarlicha bilimga ega boʻlish lozim. 995-yil Katni, Xorazmning ikkinchi poytaxti, Gurganj (Urganch)ning amiri Maʼmun ibn Muhammad bosib oladi. Beruniy Iroqiylar xonadoniga mansubligi uchun Maʼmunning gʻazabidan qochib, Ray shahriga (hozirgi Tehron yaqinida) keladi. U Rayda mashhur olim — matematik va astronom al-Xoʻjandiy, tabib va faylasuf ar-Roziylar bilan tanishadi. Beruniy Rayda oʻzining „Al-Faxriy sekstanti“ risolasini yozadi. 997-yil Beruniy Katga qaytdi. Bu davrda Xorazmda oʻzgarishlar boʻlib, Maʼmun vafot etib, uning oʻrniga Ali ibn Maʼmun taxtga chiqqan edi. 998-yil Beruniy Jurjonga keldi. U Jurjonda 1004-yilgacha yashaydi. Oʻzining oʻn beshga yaqin asarini shu yerda yaratdi. Jumladan, olimning „Qadimgi xalqlardan qolgan yodgorliklar“ asari 1000-yil atrofida shu yerda yozilgan. 1004-yilning bahorida Beruniy Xorazmga qaytdi. Bu vaqtda Xorazmning poytaxti Gurganj edi. Gurganjda u Oy tutilishini kuzatdi. Saroyda al-Masihiy, tabib al-Hammar, Ibn Iroq va boshqalar ishlar edilar. 1005-yil bahorida buxorolik mashhur tabib Abu Ali Ibn Sino ham Gurganjga keladi. Gurganjda Beruniy matematika, astronomiya bilan bir qatorda fizika va mineralogiyaning baʼzi masalalari bilan shugʻullandi. Minerallarni aniqlash, ularni tizimga solishda solishtirma ogʻirliklardan foydalanish gʻoyasi ham mana shu yerda tugʻildi. 1017-yil yozida Mahmud Gʻaznaviyning buyrugʻiga koʻra Beruniy asir sifatida Gʻaznaga olib ketildi. U yerda ogʻir sharoitda yashadi. 1019-yildan keyin ilmiy ish bilan shugʻullanish sharoitiga erishdi. 1022—1024-yillarda Mahmud Hindistonga qilgan yurushida Beruniyni oʻzi bilan olib ketdi. Safarda ham Beruniy ilm bilan shugʻullandi. U Panjobdagi Nandna qalʼasi yonida yer shari meridianini bir gradusining uzunligini oʻlchadi va u 110,895 km. ekanini aniqladi. Bu maʼlumot hozirgi zamon oʻlchashlari natijasi — 111,1 km bilan taqqoslansa, Beruniy oʻlchashlarining aniqligi qay darajada ekani koʻrinadi.
У прямому сенсі-хлопчик, який завжди все робить краще за всіх. У переносному-хлопчик, який краще за інших дітей.
Казки з'явилися дуже давно, але вони досі популярні. У казках добро завжди перемагає зло, а добрі герої знаходять щастя. Багато письменників теж створювали свої казки. Писав казки і Оскар Уайльд. У творі "Хлопчик-зірка" розповідається про хлопчика, який був дуже гарний, але в грудях у нього було кам'яне серце. Його знайшов взимку Один добрий Лісоруб і пошкодував дитину, яка могла замерзнути. Лісоруб приніс хлопчика до себе додому, хоча він був дуже бідний. Хлопчик-зірка відрізнявся від усіх сільських дітей:»вони були смагляві і чорняві, а у нього обличчя було біле і ніжне, немов виточене зі слонової кістки, і золоті кучері його були пелюстки нарцису, а губи – як пелюстки червоної троянди, і очі – як фіалки, відбиті в прозорій воді струмка". Цей хлопчик любив тільки себе, милувався своєю красою, а всіх інших висміював. Він проганяв жебраків, бо вони були брудні і потворні. Але одного разу він побачив в лісі жебрачку і став кидати в неї камені. Ця жебрачка була його матір'ю. Вона зраділа, побачивши сина, бо шукала його по всьому світу. Але він відштовхнув її і сказав:»Ти занадто огидна, і мені легше поцілувати гадюку або жабу, ніж тебе". Жінка побрела геть, а слова хлопчика почув злий чарівник. Тоді він зачарував прекрасного юнака: у нього обличчя стало як у жаби, а тіло покрилося лускою. Ось так його покарали за те, що він не прийняв свою матір. Тепер для хлопчика-зірки почалися важкі часи: він був страшним, жебраком, голодним, над ним всі знущалися, і поділом йому: він занадто багато задавався, коли був красивим! А ще він ображав тварин, і вони не стали йому допомагати. Хлопчик-зірка багато зрозумів, блукаючи по світу.Він перестав заноситися, захищав слабких, допомагав тваринам і птахам. Але злий чарівник наздогнав його і сказав принести три золоті монети, якщо він хоче стати вільним. Незважаючи на те що чаклун міг його вбити, юнак віддав ці монети крутимо – тим, кому було гірше. Так автор показує нам, що завжди треба допомагати хворим, слабким і
Xorazmlik ulugʻ alloma abu Rayhon Beruniy ota-onasidan juda yosh yetim qolgan va Iroqiylar xonadonida tarbiyalangan. Iroqiylarning oxirgi vakili Xorazmshoh, Abu Abdulloh Muhammad ibn Ahmad ibn Iroq hisoblanadi. Xorazmshohning jiyani — amakisining oʻgʻli Abu Nasr Mansur ibn Iroq Beruniyning ustozi edi. Beruniy juda yoshligidan ilm va fanga qiziqadi. U sevgan fanlar — astronomiya, matematika, geodeziya, geografiya va mineralogiya edi. U oʻzining „Geodeziya“ asarida 990-yil Kat shahrining geografik kengligini aniqlaganini yozadi. Maʼlumki, geografik kenglikni aniqlash uchun geografiya, matematika va astronomiyadan yetarlicha bilimga ega boʻlish lozim. 995-yil Katni, Xorazmning ikkinchi poytaxti, Gurganj (Urganch)ning amiri Maʼmun ibn Muhammad bosib oladi. Beruniy Iroqiylar xonadoniga mansubligi uchun Maʼmunning gʻazabidan qochib, Ray shahriga (hozirgi Tehron yaqinida) keladi. U Rayda mashhur olim — matematik va astronom al-Xoʻjandiy, tabib va faylasuf ar-Roziylar bilan tanishadi. Beruniy Rayda oʻzining „Al-Faxriy sekstanti“ risolasini yozadi. 997-yil Beruniy Katga qaytdi. Bu davrda Xorazmda oʻzgarishlar boʻlib, Maʼmun vafot etib, uning oʻrniga Ali ibn Maʼmun taxtga chiqqan edi. 998-yil Beruniy Jurjonga keldi. U Jurjonda 1004-yilgacha yashaydi. Oʻzining oʻn beshga yaqin asarini shu yerda yaratdi. Jumladan, olimning „Qadimgi xalqlardan qolgan yodgorliklar“ asari 1000-yil atrofida shu yerda yozilgan. 1004-yilning bahorida Beruniy Xorazmga qaytdi. Bu vaqtda Xorazmning poytaxti Gurganj edi. Gurganjda u Oy tutilishini kuzatdi. Saroyda al-Masihiy, tabib al-Hammar, Ibn Iroq va boshqalar ishlar edilar. 1005-yil bahorida buxorolik mashhur tabib Abu Ali Ibn Sino ham Gurganjga keladi. Gurganjda Beruniy matematika, astronomiya bilan bir qatorda fizika va mineralogiyaning baʼzi masalalari bilan shugʻullandi. Minerallarni aniqlash, ularni tizimga solishda solishtirma ogʻirliklardan foydalanish gʻoyasi ham mana shu yerda tugʻildi. 1017-yil yozida Mahmud Gʻaznaviyning buyrugʻiga koʻra Beruniy asir sifatida Gʻaznaga olib ketildi. U yerda ogʻir sharoitda yashadi. 1019-yildan keyin ilmiy ish bilan shugʻullanish sharoitiga erishdi. 1022—1024-yillarda Mahmud Hindistonga qilgan yurushida Beruniyni oʻzi bilan olib ketdi. Safarda ham Beruniy ilm bilan shugʻullandi. U Panjobdagi Nandna qalʼasi yonida yer shari meridianini bir gradusining uzunligini oʻlchadi va u 110,895 km. ekanini aniqladi. Bu maʼlumot hozirgi zamon oʻlchashlari natijasi — 111,1 km bilan taqqoslansa, Beruniy oʻlchashlarining aniqligi qay darajada ekani koʻrinadi.
Объяснение: