На основании приведенного литературного вопроса можно сформулировать ответ: Сам дядя Левонтий в теплые вечера выходил на улицу в штанах, державшихся на единственной медной пуговице с двумя орлами, в бязевой рубахе, вовсе без пуговиц. Садился на истюканный топором чурбак, изображавший крыльцо, курил, смотрел, и если моя бабушка корила его в окно за безделье, перечисляла работу, которую он должен был, по ее разумению, сделать в доме и вокруг дома, дядя Левонтий благодушно почесывался.
- Я, Петровна, слободу люблю! – и обводил рукою вокруг себя: – Хорошо! Как на море! Ништо глаз не угнетат!
ответ:На території міста є чимало архітектурних та історичних пам'яток, що становлять своєрідний літопис Прилук. Попередні покоління залишили нам цінну культурну спадщину, ці надбання — гордість нащадків, які творять нове, світле, прекрасне місто.
Объяснение:На стрімкий, лісистий, правий берег ріки Удаю люди прийшли ще у сиву давнину, в часи, коли формувалася східнослов’янська або праукраїнська народність на обширах Придніпров’я, Побужжя й Придністров’я.Герб, наданий місту князями Вишневецькими наприкінці 16 століття, являв собою геральдичний щит блакитного кольору, на якому зображена золота голова бика, проткнута кривою козацькою шаблею, що символізувало багатство краю, боротьбу й перемоги мешканців міста за свою незалежність і свободу. Прапор Прилук був зеленого кольору із зображенням Святого Георгія на білому коні, що вражає списом поверженого змія і тримає в руці щит із гербом міста на ньому. Прапор зберігався в міській Ратуші й відомий з початку 17 століття.
- Я, Петровна, слободу люблю! – и обводил рукою вокруг себя: – Хорошо! Как на море! Ништо глаз не угнетат!
ответ:На території міста є чимало архітектурних та історичних пам'яток, що становлять своєрідний літопис Прилук. Попередні покоління залишили нам цінну культурну спадщину, ці надбання — гордість нащадків, які творять нове, світле, прекрасне місто.
Объяснение:На стрімкий, лісистий, правий берег ріки Удаю люди прийшли ще у сиву давнину, в часи, коли формувалася східнослов’янська або праукраїнська народність на обширах Придніпров’я, Побужжя й Придністров’я.Герб, наданий місту князями Вишневецькими наприкінці 16 століття, являв собою геральдичний щит блакитного кольору, на якому зображена золота голова бика, проткнута кривою козацькою шаблею, що символізувало багатство краю, боротьбу й перемоги мешканців міста за свою незалежність і свободу. Прапор Прилук був зеленого кольору із зображенням Святого Георгія на білому коні, що вражає списом поверженого змія і тримає в руці щит із гербом міста на ньому. Прапор зберігався в міській Ратуші й відомий з початку 17 століття.