«Надмірне напруження сил під час війни, врешті-решт, підірвало міць Російської імперії. У березні 1917 р. у країні сталася подія, яка позбавила
корони царя Миколу II і встановила республіканський лад».
1) Назвіть подію, про яку йдеться.
2) До кого перейшла влада в Росії після повалення самодержавства?
3) Як ця поідія вплинула на хід Першої світової війни?
Всесвітня Історія
Відомий вислів - у людини без минулого немає майбутнього. Насправді, майбутнє таки є. Питання - яке?
Зараз у багатьох людей ставлення до життя складається так, ніби крім сьогоднішнього дня нічого й не було. Так зручно. Але рано чи пізно кожна людина усвідомлює, що вона, живучи сьогодні, є продовженням людей, які були до неї. Існують стосунки з ними, і ці зв'язки, нитки такі ж наочні, як і стосунки з людьми, що живуть зараз. Їх так само потрібно зберігати.
Якщо людина живе тільки сьогоднішнім днем, їй дуже важко усвідомити не лише категорію вічності, але й навіть категорію майбутнього. Звичайного майбутнього, яке настане за горизонтом її власної історії. Людина, що усвідомлює, що вона - частина тисячолітньої історії, розуміє, що в її житті можуть бути завдання, що на довгі роки випереджають термін нашего життєвого відрізка.
Коли йдеш багатьма старовинними вулицями Києва, де якісь старі будівлі стоять у розвалених будівельних лісах, частина - зруйновані, а на місці деяких вже побудовані бізнес-центри, складно відчути життя, яке тут вирувало сто чи двісті років тому. Те, що ми звиклися зі знищенням пам'яток історії, зрозуміло. Жорстоке ХХ століття принесло нашому народу безліч випробувань, корінних переломів. Аж надто часто переставали бути цінностями не лише минуле, духовність, культура, а й саме людське життя!
и для никого не секрет, что каждый человек уникален по-своему. Но всех людей объединяет одно: все мы обладаем собственным мнением, уникальным характером и набором качеств, которые и формируют нашу личность с самого раннего возраста. В человеке элегантно считаются как темные так и, светлые стороны его индивидуальности. Но также попадаются и такие особенности характера, которые мы тяжело отличим, в силу того, что они очень похожи друг на друга, или одно вытекает из другого. Примером такого явления служит гордость и гордыня. Эти два понятия являются неотъемлемой составляющей нашей жизни, но лишь с одной разницей. Гордость — это хорошо, а гордыня — это плохо. И поэтому, очень важно найти ту грань между черным и белым, между хорошо и плохо. Ибо гордый человек с легкостью может превратиться в личность высокомерную и заносчивую. Тем самым отталкивая от себя людей и делают их жизнь невыносимой.
Но для начала стоит более подробно понять, что же на самом деле представляют собой эти два похожих на первых взгляд понятия, и таких разных по своему содержанию.
Гордость — это одно из человеческих качеств, которое означает адекватную оценку собственного достоинства. Люди соблюдают моральные рамки, правила этикета и тем самым они сохраняют свою гордость перед лицом других. В человеке с детства родители прививают любовь к Родине, гордость за свою страну или государство. Гордость — это правила поведения, привитые моральными рамками и понятиями.
Гордыня же в свою очередь, это отрицательное качество. Это тщеславие, заносчивость, высокомерие, излишняя амбициозность и педантичное отношение к людям. Все эти качества и есть гордыня. Но самое парадоксальное, что плохое это часть хорошего. А именно гордыня — это некий концентрат гордости. Человек страдающий завышенной самооценкой, стравивший себя превыше всех, унижающий чужое достоинство посредством преувеличения своей значимости, жертва гордыни, которая как снег обрушилась на его голову.
Поэтому очень важно оставаться гордой личностью, но при этом быть гуманным к человеческим порокам и недостатками, чтобы не заболеть болезнью, под названием гордыня.
Объяснение: